Словник Української Мови
Буква
1. Зібрати, наготувати щось у великій кількості для майбутнього використання; зробити запаси чогось.
2. Отримати, придбати собі щось у потрібній кількості для подальшого вжитку.
3. (перен.) Набути, накопичити певні знання, вміння, сили тощо для подальшої діяльності.
Приклад 1:
Це законився вечір, і сонце готове було запасти за обрій. Ураз швидко закалатало йому серце, здригнулись коліна і він боязко випустив теплу руку прекрасної Альчести.
— Невідомий автор, “146 Yogansen Mayk Podorozh Uchenogo Doktora Leonardo I Yogo Maybutnoyi Kokhanky Prekrasnoyi Alchesty U Slobozhansku Shveytsariyu”