1. (про рідину) Набратися чогось плаваючого на поверхні, покритися плівкою або шаром чогось, що зібралося зверху.
2. (перен., розм.) Забруднитися, стати липким або жирним від поту, пилу тощо (про шкіру, обличчя).
-
запливти
1. Почати плисти, рухатися по поверхні води або в товщі води, спрямовуючись кудись або досягаючи якогось місця.
2. (переносне значення) Плавно надійти, насунути (про почуття, думки, стан).
3. (переносне значення) Потрапити кудись, прибути кудись (часто випадково або з труднощами).
-
запливлий
1. (Про воду) Такий, що заплив (затопив) щось; замулений, занесений мулом, піском.
2. (Перен., розм.) Про людину: Повільний, млявий, апатичний; такий, що набув повноти, обличчя якого набрякло.
-
запливаючий
1. (Про організм або частину тіла) Такий, що поступово втрачає функціональність, атрофується, “відмирає” (зазвичай через відсутність навантаження або порушення живлення).
2. (Переносно, про явище, звичай, навичку тощо) Такий, що поступово втрачає силу, активність, значення або зникає.
-
запливатися
1. Втрачати здатність вільно дихати від інтенсивного або тривалого плавання; задихатися в воді.
2. (перен., розм.) Втомлюватися від надмірної кількості рідини, води (про рослини); бути перезволоженим.
3. (перен., розм.) Покриватися вологою, потом (про частини тіла, обличчя).
-
запливати
1. Починати плисти, входити у воду та рухатися вплав у певному напрямку або до певної мети.
2. Впливати, входити у щось, рухаючись водним шляхом (про річку, струмок тощо).
3. Підпливати, наближатися до чогось по воді або під водою.
4. Покриватися водою внаслідок підняття її рівня; заливатися.
5. Перен. Поступово охоплювати, наповнювати собою (про світло, почуття тощо).
-
запливання
1. Дія за значенням дієслова “запливати” — процес потрапляння чогось у воду або рідину, поступове покриття водою.
2. (у техніці, медицині) Процес нанесення тонкого шару металу, смоли, кісткової тканини тощо на поверхню чогось для захисту, зміцнення або відновлення.
3. (переносно) Поступове заповнення, засмічення чогось сторонніми елементами (наприклад, запливання річки мулом, запливання пам’яті зайвою інформацією).
-
заплив
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.
2. Власна назва села в Україні, розташованого в Чернівецькій області.
3. (у спеціальній термінології) Дія за значенням дієслова «запливати»; впливання, втеча води чи рідини куди-небудь, наприклад, у трюм судна або в підвальне приміщення.
-
заплечики
1. Зменшувальна форма до слова “заплечі”: невелика ділянка землі, розташована за плечима, тобто позаду чи за чимось, часто стосовно рельєфу місцевості.
2. Власна назва географічних об’єктів (переважно пагорбів, урочищ, частин населених пунктів), що вживається в однині або множині (напр., урочище Заплечики, пагорб Заплечик).
-
заплетення
1. Дія за значенням дієслова заплітати; результат такої дії — утворення коси, плетінки з волосся, ниток, паростків тощо.
2. Те саме, що заплітання — процес або результат переплітання, з’єднання окремих елементів (наприклад, стебел, гілок, проводів) у єдине ціле.
3. Переносно: складне, заплутане поєднання, перебіг подій, думок, обставин; інтрига.