Словник Української Мови
Буква
1. Починати плисти, входити у воду та рухатися вплав у певному напрямку або до певної мети.
2. Впливати, входити у щось, рухаючись водним шляхом (про річку, струмок тощо).
3. Підпливати, наближатися до чогось по воді або під водою.
4. Покриватися водою внаслідок підняття її рівня; заливатися.
5. Перен. Поступово охоплювати, наповнювати собою (про світло, почуття тощо).
Приклад 1:
щоб зручніше було запливати в країну Пунт, навіть розпочав будівництво каналу від східного, пелузійського, рукава Нілу до Червоного моря. Він же близько 600 р. до н. е. велів хоробрим фінікійським мореплавцям обігнути Африканський континент, на що вони затратили два роки.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”