1. Дія за значенням дієслова “запрасовувати” — надання праскою гладкості, рівності тканині, одягу тощо; прасування.
2. (у техніці) Процес обробки металевих листів, труб або профілів для надання їм необхідної форми шляхом згинання під тиском.
-
запрасований
1. (про тканину, одяг) Такий, що має постійні складки, закладені та оброблені за допомогою спеціальної праски або преса; підданий прасуванню для створення стійких загинів.
2. (перен., розм.) Надмірно офіційний, чопорний, незвичайно суворий або шаблонний у поведінці, манерах, вигляді.
-
запраний
1. Який був підданий прасуванню, випрасуванню; вигладжений праскою.
2. Який був підданий хімічній чистці (про одяг, тканину).
3. Розм. Дуже втомлений, знесилений; зморений.
-
запрагнутися
1. Відчути сильне бажання, потяг до чогось; забажати чогось палко, пристрасно.
2. Засумувати, занудьгувати за кимось або чимось; відчути сильну тугу.
-
запрагнути
1. Сильно захотіти чогось, відчути інтенсивне бажання; забажати, зажадати.
2. (розм.) Відчути сильну спрагу, захотіти пити.
-
заправниця
1. Жінка, яка керує господарством, веде домашнє господарство або відповідає за приготування їжі в родині, на підприємстві тощо; господиня, кухарка.
2. Власниця або керівниця невеликого підприємства громадського харчування (зазвичай закусочної, їдальні); також жінка, що обслуговує відповідний заклад.
3. Розм. Жінка, яка добре, уміло щось робить, майстриня у певній справі.
-
заправник
1. Особа, яка керує чим-небудь, очолює щось, є головним організатором і натхненником якоїсь справи, підприємства або групи людей; ватажок, провідник.
2. Той, хто заправляє (управляє, керує) технічним агрегатом, машиною, установкою або технологічним процесом (наприклад, заправник друкарської машини, заправник ткацького верстата).
3. Розмовна назва для пляшки, флакона або іншої ємності, призначеної для зберігання та дозованого нанесення рідини (наприклад, заправник для олії, для клею).
-
заправний
1. Який належить до заправки, призначений для неї або пов’язаний з процесом заправляння (наприклад, паливом, мастилом тощо).
2. Розм. Справжній, істинний, типові представник чогось; такий, що відповідає всім вимогам, визнаний майстер у своїй справі.
3. Заст. Який заправляє чимось, керує чимось; головний, провідний.
-
заправлятися
1. Поповнювати пальне або інші робочі рідини (паливо, мастило, охолоджуючу рідину тощо) для забезпечення роботи транспортного засобу або механізму.
2. Приймати їжу, їсти (розмовне).
3. Влаштовуватися, розташовуватися десь зручно, зазвичай на тривалий час (розмовне).
-
заправляти
1. Наливати пальне, мастило тощо в резервуар машини, механізму або пристрою для забезпечення їх роботи.
2. Додавати до їжі приправи, соуси, олію, сметану тощо для надання їй смаку, аромату або певної консистенції.
3. Керувати, керівникувати чим-небудь, стояти на чолі якоїсь справи, установи, організації (розмовне).
4. Вставляти, вкладати, вправляти щось у призначений для цього предмет (наприклад, папір у друкарську машинку, нитку в голку, бензин у запальничку).
5. Поправляти, приводити в належний стан, лагодити (застаріле або діалектне).