Заприхкати — почати прихкати, тобто видавати короткі, різкі звуки, схожі на хлипання або приглушені всхлипування, часто через сильне хвилювання, плач або задишку.
-
заприсягтися
1. Урочисто пообіцяти щось, дати клятву, присягу; поклястися.
2. Розм. Запевнити когось у чомусь, настирливо запевняючи; заклястися.
-
заприсягти
Урочисто пообіцяти, дати клятву, присягнути.
Зобов’язати когось присягою, привести до присяги.
-
заприсягнутися
1. Урочисто пообіцяти, дати обітницю щось зробити або дотримуватися чогось, часто з посиланням на щось святе чи важливе.
2. Поклястися, присягнутися у чомусь, дати клятву.
3. Розм. Сильно запевняти когось у чомусь, божевільними клятвами намагатися переконати.
-
заприсягнути
1. Урочисто пообіцяти щось, дати клятву або присягу; поклястися.
2. (застаріле) Поклястися у чомусь, запевнити з присягою.
-
заприсягатися
1. Урочисто обіцяти щось, давати клятву, присягу; заклинатися.
2. Запевняти когось у чомусь, намагаючись переконати; божитися.
-
заприсягати
1. Урочисто обіцяти щось, давати клятву, присягу; заклинатися.
2. (розм.) Наполегливо запевняти когось у чомусь, божитися.
-
заприсягання
1. Дія за значенням дієслова “заприсягти”; урочиста обіцянка, клятва, присяга, яку дають на чомусь святому (наприклад, на Біблії) або перед кимось.
2. (у переносному значенні) Тверда, перекональна запевнення у чомусь, обіцянка зробити щось.
-
заприсяга
Заприсяга — історична назва присяги, яку давали козаки під час вступу до Запорозької Січі, зобов’язуючись вірно служити товариству, дотримуватися його законів та захищати його інтереси.
Заприсяга — узагальнена назва урочистої клятви або обітниці, особливо в контексті козацьких традицій та військового братерства.
-
заприскатися
1. Покритися краплями рідини внаслідок інтенсивного бризкання або потрапляння бризок на поверхню.
2. Розм. Сильно заплакати, залитися слізьми (про людину, особливо дитину).
3. Розм. Почати інтенсивно бризкати, розпорошувати рідину (про пристрій, отвір тощо).