Древослів

Словник Української Мови

  • залудити

    1. Завдати луди, тобто покрити тонким шаром олова (лудити).

    2. Перен. Забруднити, замазати, заляпати щось.

  • залуджений

    1. Який має ознаки луду — гірської породи, що складається переважно з оксидів заліза, або пов’язаний з нею.

    2. Який містить у собі луд, покритий лудом; забруднений частками луду.

  • залубні

    Залубні — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

  • залубеньки

    Залубеньки — власна назва села в Україні, розташованого в Бориспільському районі Київської області.

  • залпом

    1. Один постріл з кількох гармат, рушниць або іншої стрілецької зброї, який відбувається одночасно або послідовно, але безперервно, за єдиною командою.

    2. Переносно: одночасне або швидке, безперервне виконання якоїсь дії, споживання чогось (наприклад, пиття), висловлювання ряду слів або думок без пауз.

  • залповий

    1. Який здійснюється залпом, одночасним пострілом з кількох гармат, рушниць тощо; властивий залпу.

    2. Який відбувається одночасно, масово, у великій кількості (про явища, події).

    3. У складі термінів: призначений для стрільби залпом, що здійснює залп (наприклад, залпова установка).

  • залп

    1. Одночасний постріл з кількох гармат, рушниць або іншої стрілецької зброї, а також одночасний запуск кількох ракет, снарядів тощо.

    2. Перен. Раптова, потужна й одночасна поява, вияв чого-небудь у великій кількості (наприклад, залп оплесків, залп питань).

    3. У спорті (перев. у футболі): потужний удар по м’ячу, зазвичай здалеку, що призводить до голу.

  • залощуватися

    1. (про очі) ставати вологими, блискучими від сліз або сильного збудження; набувати виразу, властивого людині, що ось-ось заплаче або переживає сильне емоційне хвилювання.

    2. (перен., про голос) набувати особливої м’якості, ніжності, тепла, часто від переповнюючого почуття.

  • залощувати

    1. Робити гладким, блискучим, лощеним; надавати лоску.

    2. Перен. Прикрашати, утаманнювати, надавати привабливого, але часто поверхневого або оманливого вигляду.

  • залощування

    1. Дія за значенням дієслова “залощити” — покриття поверхні чогось лоском, надання блиску, гладкості.

    2. (у техніці, металообробці) Процес обробки металевої поверхні для надання їй високої гладкості та дзеркального блиску шляхом полірування або інших методів.

    3. (переносно, рідше) Надання чомусь зовнішньої привабливості, блиску, часто з відтінком поверхневості або приховування недоліків.