Який прагне заощаджувати, економити гроші, ресурси або сили; ощадливий, економний.
Який виявляє ощадливість, економність; такий, що дозволяє щось зберегти, заощадити.
Словник Української Мови
Який прагне заощаджувати, економити гроші, ресурси або сили; ощадливий, економний.
Який виявляє ощадливість, економність; такий, що дозволяє щось зберегти, заощадити.
1. (про гроші, кошти) Нагромадитися, зібратися внаслідок систематичного економлення, заощадження.
2. (перен., розм.) З’явитися, утворитися внаслідок економії часу, сил, матеріалів тощо.
1. Відкласти частину грошей або матеріальних цінностей на майбутнє, зберігаючи їх від витрачання; нагромадити в результаті економії.
2. Витратити менше запланованого або можливого, уникнути непотрібних витрат чогось (часу, зусиль, матеріалів тощо).
3. Уберегти, зберегти когось або щось від втрати, знищення, марнотратства.
1. Накопичуватися, збиратися в результаті економії, скорочення витрат (про гроші, кошти, ресурси).
2. Ставати заощадженим; накопичуватися, зберігатися для майбутнього використання.
3. (У безособовому вживанні) Виникати можливість для економії, накопичення чогось.
1. Відкладати частину грошей або матеріальних цінностей для майбутнього використання, економлячи на поточних витратах.
2. Витрачати щось (гроші, час, сили, ресурси) менше, ніж можна або планувалося, з метою накопичення або раціонального використання; економити.
3. Уникати витрачання, втрати або використання чогось, зберігаючи це для інших цілей.
Процес або дія за значенням дієслова “заощаджувати”; накопичення коштів, ресурсів, енергії тощо шляхом економії, раціонального використання або зменшення витрат.
Результат такої дії; сума грошей або обсяг матеріальних цінностей, які вдалося накопичити внаслідок економії.
Такий, що можна заощадити, зберегти для майбутнього (про гроші, ресурси, кошти).
Такий, що призначений для накопичення, зберігання з метою економії (про рахунок, фонд, інструмент).
Такий, що утворюється внаслідок економії, зменшення витрат (про суму, обсяг).
Пов’язаний із заощадженням, призначений для накопичення коштів або ресурсів.
Такий, що дозволяє економити, зберігати щось (кошти, енергію, час тощо).
1. Дія за значенням дієслова “заощаджувати”; накопичення коштів або матеріальних цінностей шляхом економії, зменшення витрат.
2. Сума грошей або матеріальних цінностей, які вдалося накопичити в результаті такої дії; накопичення, збережені кошти.
3. Те, що отримано, досягнуто внаслідок економії, раціонального використання чого-небудь (часу, сили, матеріалів тощо).
Який накопичений, збережений шляхом економії, обережного витрачання грошей, ресурсів тощо.
Який витрачається, використовується економно, з розрахунком; призначений для накопичення.