Словник Української Мови
Буква
Такий, що можна заощадити, зберегти для майбутнього (про гроші, ресурси, кошти).
Такий, що призначений для накопичення, зберігання з метою економії (про рахунок, фонд, інструмент).
Такий, що утворюється внаслідок економії, зменшення витрат (про суму, обсяг).
Приклад 1:
Колишнє губерніяльне місто одноповерхових будиночків, що їх споруджували вчителі гімназії, панотці, штабскапітани, колезькі асесори на заощаджуваний гріш, сплачуваний внесками за банковими заставами, вмерло. Воно було розстріляне за перших років революції, його поглинув новий побут, і тепер воно було призначене на остаточне знесення, щоб на звалищах його румовищ постав новий центр, заллятий світлом нового індустріяльного сонця.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”