Древослів

Словник Української Мови

  • кленок

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “клен” — молоде деревце клена або невеликий клен.

    2. Рідкісне народне позначення молодого листка клена.

    3. Власна назва (топонім) — може вживатися як неофіційна назва населених пунктів або місцевостей, пов’язаних із наявністю кленів (наприклад, урочище Кленок).

  • кленові

    1. Родина дерев або рідше чагарників класу дводольних рослин, до якої належать клени, джерела та деякі інші роди, що характеризуються супротивним листям і крилатими плодами (Aceraceae).

    2. Застаріла назва родини сапіндових (Sapindaceae), до якої в сучасній ботанічній класифікації включено родину кленових (Aceraceae).

  • джигітуватися

    1. Виконувати складні вправи верхи на коні, демонструючи майстерність та спритність (стрибки, перекидання тощо).

    2. Перен. Поводитися нестримано, вихвалятися, виявляти зайву пихатість або удавану молодецьку удаль.

  • кленовий

    1. Який стосується клена, належить йому або виготовлений з дерева, листя чи інших частин цієї рослини.

    2. Який має колір, схожий на колір листя клена восени — від золотаво-жовтого до яскраво-червоного.

    3. Який містить сік клена або виготовлений на його основі, зокрема про сироп або цукор.

  • джигітувати

    1. Виконувати складні вправи верхи на коні, демонструючи спритність і відвагу (наприклад, стрибати з сідла і знову сідати на галопі, піднімати предмети з землі, стріляти з лука тощо).

    2. Переносно: швидко бігати, метушитися, виконувати різкі, спритні рухи; жваво рухатися, часто з відтінком метушні.

  • кленитися

    1. (діал.) Схилятися, нагинатися, нахилятися (переважно про рослини, колосся).

    2. (перен., діал.) Кланятися, вклонятися комусь, чомусь; виявляти повагу, покірність.

  • джигітський

    1. Властивий джигітам, характерний для них; такий, що належить джигітам.

    2. Притаманний мистецтву верхової їзди джигітівки; такий, що виконується на скаковому коні з вправностями, характерними для джигітів.

  • кленити

    Кленити — у діалектах: розщеплювати колоду, колодку або брус для виготовлення клепок (дощок для бондарних виробів).

    Кленити — у діалектах: робити зарубки, засічки на дереві (кленах).

  • кленина

    1. Власна назва села в Україні, зокрема у Волинській області.

    2. Рідкісне застосування як загальний термін для позначення місцевості, де ростуть клени, або землі, що належить до кленового гаю.

  • джигатися

    1. Виконувати джигу — швидкий, ритмічний народний танець, характерний для кельтських народів (зокрема, ірландців та шотландців), що передбачає складні рухи ногами при майже нерухомому корпусі.

    2. Розмовно-жаргонне: активно, енергійно рухатися, тремтіти, підстрибувати, часто від нетерпіння, хвилювання або під музику.