Словник Української Мови
Буква
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “клен” — молоде деревце клена або невеликий клен.
2. Рідкісне народне позначення молодого листка клена.
3. Власна назва (топонім) — може вживатися як неофіційна назва населених пунктів або місцевостей, пов’язаних із наявністю кленів (наприклад, урочище Кленок).
Приклад 1:
На цьому полі всередині Лаври все росло само по собі: розчервонілий кленок, йому було, мабуть, кілька місяців, ясен — вітер одчахнув од нього чималу гілляку, і вона лежала по руч у траві.. Ще молода тополя заслоняла дзвіницю аж до самого золоченого вершка, тріпотіло силь но поріділе листя. Під стіною виріс великий куш мальви, двоє його довгих важких стебел лежа ло на землі, а третє, крислато розгалузившись, височіло в людський зріст.
— Зеров Микола, “Камена”