Словник Української Мови
1. Жінка, яка займається застрілом (пробним пострілом для перевірки бою зброї) або спеціалістка з пристрілювання вогнепальної зброї.
2. У переносному значенні: жінка, яка першою починає щось, робить перший крок у певній справі або випробовує щось нове; піонерка, зачинательниця.
1. Власна назва українського військового підрозділу, створеного у 2022 році, який спеціалізується на снайперській роботі, розвідці та диверсійних діях у тилу противника.
2. У широкому вжитку — член цього підрозділу, високопрофесійний снайпер або розвідник-диверсант.
1. Навмисно вбити себе пострілом зі стрілецької зброї; покінчити життя самогубством, застрелившись.
2. Рідко. Випадково отримати поранення або загинути від власної зброї під час поводження з нею.
1. Вбити когось або пошкодити щось пострілом зі стрілецької зброї.
2. (у пасивному стані) Зазнати смерті від кулі, бути вбитим у результаті стрілянини.
1. Який отримав поранення або загинув від пострілу зі стрілецької зброї.
2. Який був убитий шляхом розстрілу (як вид страти).
3. У переносному значенні: який різко, несподівано припинив існування, розвиток або був зупинений насильницьким шляхом.
1. (розм.) Затриматися десь надовго, засидітися, забаритися.
2. (перен., розм.) Загрузнути в якихось складних, неприємних справах або обставинах, опинитися в безвихідному становищі.
3. (перен., розм.) Зациклитися на чомусь, постійно повертатися до однієї й тієї ж думки, теми чи проблеми.
1. Потрапити в таке місце або становище, звідки важко або неможливо вибратися; застрягнути.
2. Затриматися десь надовго, залишитися в якомусь місці або стані.
3. Зупинитися в розвитку, русі, не мати можливості продовжити; не рухатися далі.
4. Застрягнути в пам’яті, свідомості (про думку, образ, мелодію тощо).
1. Затриматися десь, опинитися в стані неможливості рухатися далі через перешкоду або втручання в щілину, вузький прохід тощо.
2. Перен. Затриматися десь надовго, часто проти власної волі або через несприятливі обставини.
3. Розм. Застрягти, зачепитися за щось (про предмет).
1. Потрапити в щілину, вузький отвір, в’язке середовище тощо та не мати змоги рухатися далі або вивільнитися.
2. Затриматися десь надовго, опинитися в якомусь місці або стані, з якого важко вийти.
3. Зупинитися в процесі мислення, розмови чи дії, не маючи змоги продовжити.
4. Розм. Наполегливо залишитися десь, не бажаючи йти.
1. Потрапити в таке місце або становище, звідки важко або неможливо вибратися, рухатися далі; застрявати, застрявати.
2. Затриматися десь надовго, залишитися в якомусь місці або стані на тривалий час.
3. Заклинювати, защемлюватися, зачіплятися за щось, внаслідок чого рух ускладнюється або стає неможливим.
4. Перен. Зупинитися на чомусь, не мати змоги продовжити думку, розмову, роботу тощо.