застряти

1. Потрапити в таке місце або становище, звідки важко або неможливо вибратися; застрягнути.

2. Затриматися десь надовго, залишитися в якомусь місці або стані.

3. Зупинитися в розвитку, русі, не мати можливості продовжити; не рухатися далі.

4. Застрягнути в пам’яті, свідомості (про думку, образ, мелодію тощо).

Приклади вживання

Приклад 1:
— Чи до речі ж оце чоловікові, приїхавши до церков божих, до мощей святих, застряти на хрестинах? — Та що чи, куме, коло нього панькаєш?
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”

Частина мови: дієслово () |