• єгермейстер

    1. Високий придворний чин у Російській імперії, начальник імператорського полювання, який керував єгерями та організацією мисливського господарства.

    2. Особа, що мала такий чин (зазвичай згадується в історичному контексті).

  • жанристський

    1. Стосовний до жанриста, властивий йому; такий, що належить жанристу.

    2. Присвячений жанровому живопису, що відображає побутові сцени; такий, що виконаний у жанрі жанрового живопису.

  • єгермайстерський

    1. Стосовний до єгермайстра, пов’язаний з ним; властивий єгермайстру.

    2. Належний до єгермайстерства (стародавньої посади керівника мисливства у державі чи великому князівстві).

  • єгермайстер

    Єгермайстер — історична посада керівника єгерської служби (мисливського господарства) у великих землеволодіннях, зокрема в поміщицьких маєтках або при царському дворі.

    Єгермайстер — військове звання або посада старшого офіцера, який командував підрозділами єгерів (легкої піхоти) у деяких європейських арміях XVIII–XIX століть.

    Єгермайстер — у сучасному контексті може вживатися як назва посади керівника мисливського господарства чи служби, а також у значенні кваліфікованого спеціаліста з організації полювання та ведення лісового господарства.

  • жанрист

    Художник, який спеціалізується на створенні жанрових картин — творів, що зображують сцени повсякденного життя людей.

    Письменник або митець, який працює переважно в певному художньому жанрі (наприклад, детективному, пригодницькому).

  • єгер

    1. Спеціаліст з мисливського господарства, який здійснює нагляд за дотриманням правил полювання, веде облік дичини та регулює її чисельність.

    2. У військовій справі — солдат або офіцер легкої піхоти або спеціальних підрозділів, призначених для розвідки, рейдових дій та бою в складній місцевості (ліси, гори).

    3. Заст. Слуга або провідник, який супроводжує мисливців під час полювання, допомагає у пошуку дичини та обслуговуванні.

  • жанризм

    1. У мистецтві та літературознавстві — напрям або стиль, що характеризується переважанням жанрових сцен, тобто зображенням побуту, типових ситуацій із життя звичайних людей, часто з реалістичними або побутовими деталями.

    2. У художній творчості — надмірне захоплення жанровими мотивами на шкоду ідейній глибині або узагальненню, що може призводити до дріб’язковості та поверхневості.

  • жанризація

    Процес набутня або надання певних жанрових ознак, характеристик, що відповідають певному жанру (у мистецтві, літературі, музиці тощо).

    У ширшому значенні — класифікація, розподіл на жанри, систематизація за жанровою ознакою.

  • євшан-зілля

    Євшан-зілля — легендарна рослина з українських переказів, якій приписується магічна сила повертати втрачену пам’ять про батьківщину та рідну землю; символ ностальгії, патріотизму та незламного зв’язку з рідним краєм.

    За сучасними ботанічними уявленнями, євшан-зілля ототожнюють із низкою реальних пахучих степових трав (перевально полином або ялівцем), що використовувалися в народній магії та обрядах.

  • жанр

    1. Історично сформований різновид художнього твору (у літературі, мистецтві, музиці тощо), що характеризується сукупністю певних, стійких ознак змісту та форми (наприклад, роман, соната, портрет, комедія).

    2. Відносно стійка тематична, композиційна та стилістична різновидність творів у межах певного виду мистецтва або літератури (наприклад, детективний жанр, пейзажний жанр, жанр натюрморту).

    3. Розм. Манера, стиль, характер чого-небудь; різновид, тип.