Зацокотітися — дієслово, що вживається переважно в західних діалектах української мови та означає почати цокотіти, видавати цокіт, дзенькіт (наприклад, про копита коня або про звук від удару металевих предметів).

У переносному значенні — почати говорити швидко, багато і голосно, часто з емоційним забарвленням (схоже на “затріщати” або “забалакати”).

Почати цокотіти — видавати короткі, різкі, дзвінкі звуки, схожі на цокання копит коня або ударів твердих предметів.

Розпочати швидку, балакучу, емоційну мову (часто з відтінком досади, злості або несхвалення).

Від дієслова “цокотати” — почати цокотати, заговорити швидко, багато, з характерним цокотливим звуком, часто про птахів (наприклад, сорок).

1. Почати цокотати — видавати короткі, різкі звуки, характерні для копит коня під час бігу або ходьби.

2. Перен. Почати говорити швидко, багато і голосно, з особливим клацанням або дзенькітливим звуком, що нагадує цокіт.

Зацокатися — дієслово, яке вживається переважно в термінологічному контексті для позначення дії, коли кінь або інша тварина з копитами (наприклад, віслюк, мул) зачепляє однією підковою за іншу під час ходи або бігу, що може призвести до спотикання або падіння.

1. Почати видавати характерні звуки, що нагадують цокання (про коней, копит).

2. Розпочати розмову, заговорити (розмовне).

3. Почати цокати язиком (виражаючи догану, захоплення тощо).

Зацобкатися — уживається переважно в розмовній мові для позначення дії, коли хтось починає надмірно ніжнитися, пеститися, пригортатися або лащитися до когось, часто з відтінком нав’язливості або з метою викликати співчуття, увагу або отримати щось.

У переносному значенні може означати занадто ретельно або дріб’язково опікуватися кимось або чимось, а також надмірно зосереджуватися на власних почуттях або незначних проблемах.

Зацобкати — ужити слово «цоб» або «цоб-цоб» для заохочення коня до руху або зміни темпу бігу.