1. (розм., заст.) Гідний, поважний, що заслуговує на повагу; порядний, доброчесний.
2. (заст.) Значний, вагомий, солідний за розмірами, кількістю або якістю.
зацний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
По тому виїхав зацний воїн, гетьман Ян Собеський. Сонце вже котилося з гори, й позолочений панцир сяяв, аж сліпив очі.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: прикметник () |