1. Почати човгати, тобто пересуватися, шаркаючи ногами, часто через втому, незручність або важкість ходи.
2. (переносно) Заплутатися, загрузнути в чомусь, втратити чіткість думок або дій, почати плутатися в поясненнях.
-
зачовгати
1. Почати човгати, тобто пересуватися короткими ковзкими кроками, шаркаючи ногами.
2. Перен. Почати робити щось повільно, без ентузіазму або недбало.
-
зачовганість
Зачовганість — стан або якість того, що є зачовганим, тобто потерте, зношене, пошарпане від тривалого або інтенсивного використання, часто з втратою первісного вигляду.
-
зачовганий
1. Який має зношений, потертий вигляд; зношений, потертий, заношений.
2. Який має неохайний, недоглянутий вигляд; занедбаний, запущений.
-
зачмокатися
Зачмокатися — дієслово, яке вживається переважно в розмовній мові та означає почати інтенсивно чмокати (видобувати характерний звук губами) тривалий час або до певного ступеня, часто виражаючи задоволення від їжі, нетерпіння або ніжність при поцілунках.
-
зачмокати
1. Почати чмокати, видавати чмокаючі звуки губами, зазвичай виражаючи задоволення від їжі, ніжності або схвалення.
2. Перен. Почати голосно цілувати когось, роблячи при цьому характерний звук.
-
зачмихатися
Зачмихатися — діалектне дієслово, що означає почати швидко й неохайно їсти, з жадібністю споживати їжу.
-
зачмихати
1. (розм.) Почати робити щось швидко, енергійно, з захопленням; заходитися, закладати.
2. (розм., рідк.) Почати швидко йти або бігти; заквасити, зачапати.
-
зачмелітися
1. (розм.) Стати чмелем, набути властивостей чи вигляду чмеля.
2. (перен., розм.) Стати настирливим, докучливим, причепитися до когось, як чміль.
-
зачмеліти
1. (розм.) Почати пиячити, пити спиртні напої; захмеліти.
2. (перен., розм.) Втратити ясність думки, здатність правильно мислити або оцінювати ситуацію; заплутатися, збентежитися.