зачовганий

Приклад 1:
ÎÑÌÈÑËÅÍÍß ×ÀÑÓ ~ був в антикварні на пенсії аж я його там надибав через золоте пенсне світ споглядав як диво мислить у дусі бароко не вженеться за нашим темпом муркоче собі мов котик в нашім узніжжі теплім зрідка всказівкою човгне години верстає пішки пливемо на часу човнику з одного нічого в інше ~ сокирище дерев’яного породу хлорофіловий виплід витесаний припасований зачовганий до лиску тримає залізний писок на тілах братів пощерблений нема в ньому зеленої крові ні кровиночки жорстокий яничар пес цивілізації прибереже його ганьбу скляний мавзолей часу І.Калинець.Пробуджена муза ~144 6. ÎÑÌÈÑËÅÍÍß ÁÅÇÍÀIJ¯ ~ нас водять блудоводи через ліси та води з одної згадки в іншу щоб ми на шлях не вийшли гатімо головою об стіни стіни стіни підуть від нас на волю заперті в стінах тіні колує згадок тічня ні стежки ні знадіб’я одна самотність вічність а дві се безнадія ~ впала завіса стіни відкрилися соти поверхів сотні вертепів і в кожному лицедійство крісел диванів шаф телевізорів ламп холодильників книжок варення килимів колисок тіней вроїлося речам у голові тільки допусти їх до кону один лиш маятник сковороди черкнув амплітуду скону Коронування опудала 145~7.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”