1. (про людину) такий, що має недоглянутий, неохайний вигляд; занедбаний, занепалий.
2. (переносно, про предмет, приміщення тощо) такий, що перебуває в запустінні, занедбаний, занепалий; закинутий.
-
зачорнітися
1. Стати чорним або набути темного, майже чорного відтінку; потемніти.
2. Стати видимим, помітним на тлі чогось світлішого; вирізнятися темною плямою, силуетом.
3. Перен. Набути похмурого, сумного вигляду; потемніти (про обличчя, погляд тощо).
-
зачорніти
1. Стати чорним або набути темного, майже чорного кольору; потемніти.
2. Покритися чорним нальотом, забруднитися (наприклад, від сажі, диму).
3. Перен. Похмурніти, нахмуритися (про вираз обличчя, погляд).
4. Рідк. Почати чорніти, ставати помітним на тлі чогось світлішого.
-
зачорнюватися
1. Ставати чорним або темнішим, набувати чорного кольору.
2. Покриватися шаром чорнила, типографської фарби або чорного пилу (наприклад, про папір, поверхню).
3. Перен. Ставати похмурим, сумним, набувати ознак горя або зловісності (про погляд, обличчя, настрій).
-
зачорнювати
1. Робити чорним, надавати чорного кольору; покривати чорною фарбою, сажею або подібним.
2. Перен. зневажл. Заносити до чорного списку; позначати когось або щось як заборонене, неприйнятне або підозріле.
3. Перен. Свідомо псувати, дискредитувати, виставляти в поганому світлі; зводити нанівець чиюсь репутацію.
-
зачорнитися
1. Стати чорним, потемніти, набути чорного кольору.
2. Перен. стати похмурим, нахмуритися (про обличчя, погляд).
3. Рідк. забруднитися, вимазатися чимось чорним.
-
зачорнити
1. Покрити чорним кольором, зробити чорним; замалювати чорною фарбою або чорнилом.
2. Перен. зневажл. Зобразити когось або щось у чорних фарбах, навмисно спотворити, обмовити, зганьбити.
3. Рідк. Почати чорнити, робити чорним.
-
зачорнений
1. (про папір, документ) Такий, що має чорні плями, смуги або написи, нанесені чорнилом або іншим способом, що свідчить про його офіційне скасування, визнання недійсним або секретність інформації.
2. (перен., про репутацію, ім’я) Такий, що був підданий ганьбі, знеславлений, опорочений.
-
зачовгуватися
1. (розм.) Заплутуватися, втрачати чіткість, ставати незрозумілим (про думки, мову, пояснення).
2. (розм.) Заходити в глухий кут, потрапляти у складне або безвихідне становище.
3. (перен., розм.) Заглиблюватися у щось, надто сильно захоплюватися чимось, втрачаючи відчуття міри.
-
зачовгувати
Зачовгувати — уживати слово «човг» (рідкісне діалектне позначення шкіри, шкури) у мовленні, особливо в поезії, для створення певного стилістичного ефекту, колориту або рими.
Зачовгувати — навмисно впроваджувати в текст архаїчне або діалектне слово з коренем «човг-» для надання йому ознак старовини, фольклорності або поетизації.