Словник Української Мови
1. Зовнішній вигляд будівлі, споруди або комплексу будівель, що формується архітектурним рішенням, пропорціями, декором та взаємодією з навколишнім простором.
2. Зовнішній вигляд, форма предмета, виробу або механізму, що має художнє або дизайнерське оформлення.
3. У тваринництві — сукупність зовнішніх ознак тварини (статура, кістка, форма частин тіла), що свідчать про її породність, конституцію, здоров’я та продуктивність.
1. Застаріле та діалектне: свідок, очевидець якоїсь події.
2. У кримінальному жаргоні та розмовному вживанні: свідок з боку обвинувачення, часто такий, що дає свідчення на суді проти співучасників злочину.
3. У фольклорі та міфології: привид, примара, постать, яку вдається розгледіти; те, що ввижається, маревніє.
Вид радіоактивності, при якому нестабільне атомне ядро випромінює гамма-промені (високоенергетичні фотони) для переходу в менш енергетичний стан без зміни складу ядра (кількості протонів і нейтронів).
1. Властивість змінюватися, набувати інших рис, форм або станів; здатність до перетворення, модифікації.
2. У біології — здатність організмів змінювати свої ознаки під впливом зовнішніх умов або внаслідок мінливості.
3. У лінгвістиці — здатність слова змінювати свої граматичні форми (відмінюватися або дієвідмінюватися).
Гамма-пульсар — швидко обертаюча нейтронна зоря, що випромінює періодичні імпульси електромагнітного випромінювання переважно в гамма-діапазоні.
Гамма-пульсар — тип пульсара, який виявляється наземними або космічними обсерваторіями завдяки його потужному періодичному гамма-випромінюванню, часто без помітного радіовипромінювання.
Екстент — у комп’ютерних технологіях: неперервна область дискового простору, виділена для зберігання файлу або його частини; одиниця розміщення даних у файлових системах.
Екстент — у географічних інформаційних системах (ГІС): прямокутна область (рамка), що визначає просторові межі набору даних (картографічного шару, зображення тощо) за її мінімальними та максимальними координатами.
Екстент — у базах даних: сукупність усіх екземплярів певного типу даних (сутності), що зберігаються в базі в даний момент часу.
1. Процес або результат зміни зовнішнього вигляду, форми чогось; перетворення, модифікація.
2. (У біології) Зміна ознак організму, його органів або тканин під впливом зовнішніх умов, що не спадкується; модифікація.
3. (У лінгвістиці) Зміна граматичної форми слова, що виражає різні граматичні значення (наприклад, відмінювання, дієвідмінювання); флексія.
1. Властивість або здатність до видозміни; стан, коли щось змінює свій вигляд, форму або сутність.
2. (У біології) Здатність організмів змінювати свою форму, забарвлення або інші ознаки в залежності від умов навколишнього середовища, стадії розвитку або інших факторів.
3. (У лінгвістиці) Здатність слова змінювати свої граматичні форми (відмінюватися або дієвідмінюватися); парадигма його форм.
1. У логіці та семантиці: властивість понять, виразів або теорій, що оперують лише обсягом (екстенсіоналом) поняття, тобто сукупністю об’єктів, які вони позначають, а не їхнім змістом (інтенсіоналом).
2. У філософії: спосіб існування або розгляду явища, що визначається через його зовнішні, фактичні прояви та результати, а не через внутрішню сутність чи призначення.
1. Електромагнітне випромінювання з дуже високою частотою та енергією фотонів, що виникає внаслідок ядерних реакцій, радіоактивного розпаду або взаємодії частинок високих енергій; найкоротшохвильова ділянка спектру електромагнітних хвиль.
2. Потік фотонів високої енергії (гамма-квантів), що є одним з видів іонізуючого випромінювання.