Значення
- (Лінгвістика) –
Застаріле та діалектне: свідок, очевидець якоїсь події.
- (Юриспруденція) –
У кримінальному жаргоні та розмовному вживанні: свідок з боку обвинувачення, часто такий, що дає свідчення на суді проти співучасників злочину.
- (Література) –
У фольклорі та міфології: привид, примара, постать, яку вдається розгледіти; те, що ввижається, маревніє.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. видок, р. видоку, д. видокові, з. видок, о. видоком, м. видокові, к. видоку