видок

1. Застаріле та діалектне: свідок, очевидець якоїсь події.

2. У кримінальному жаргоні та розмовному вживанні: свідок з боку обвинувачення, часто такий, що дає свідчення на суді проти співучасників злочину.

3. У фольклорі та міфології: привид, примара, постать, яку вдається розгледіти; те, що ввижається, маревніє.

Приклади вживання слова:

видок

Приклад 1:
«Де я бачив його?» — хотів пригадати Іван Семенович, а той уже посміхався йому безкровними вустами, вистромивши з дорогого хутра пташиний видок свій. — Товариш Орловець?
— Тютюнник Григорій, “Вир”