Словник Української Мови
1. Дієслово доконаного виду, утворене від “довбати”: закінчити довбання чогось, довбаючи пробити наскрізь або до певної глибини.
2. Переносно: впертою, настирливою діяльністю або розмовами домогтися чогось від когось, довести щось до кінця, часто із відтінком втоми або дратівлі.
3. Розмовне, експресивне: сильно побити, піддати тілесному ушкодженню.
1. Економічна політика державного регулювання та протекціонізму, спрямована на розвиток національної промисловості, створення мануфактур, активне торгове сальдо та централізацію фінансів, характерна для абсолютистської Франції XVII століття за часів Людовика XIV та його міністра фінансів Жана-Батиста Кольбера.
2. (У розширеному значенні) Доктрина або практика жорсткого державного втручання в економіку, контроль над зовнішньою торгівлею та промисловістю з метою зміцнення могутності держави.
1. Дійти до чогось, добираючись, діставатися до чого-небудь з труднощами, часто в результаті тривалих пошуків або намагань.
2. Розпитати, вивідати, довідатися про щось впертими розпитуваннями або допитливістю.
3. Дістати, отримати щось бажане, доклавши значних зусиль або наполегливості.
1. (діал.) Невеликий глиняний посуд для молока, зазвичай з однією ручкою та вузьким горлечком; глечик, макітра.
2. (власна назва) Прізвище німецького походження, поширене в Україні та інших країнах.
1. Дієслово доконаного виду, похідне від “довбати”: довести довбання до кінця, завершити процес видовбування, вибобування чогось.
2. У переносному значенні, розмовне: довести до логічного завершення (часто з відтінком виснажливої, монотонної або тривалої дії), закінчити щось, часто з труднощами або довго.
3. У грубому, вульгарному сленгу: вбити, прикінчити, добити.
Дійти до певного стану або результату тривалим або інтенсивним дуттям.
Дмухаючи, наблизитися до чогось або досягти якогось місця.
1. Який стосується колчедану (піриту) — мінералу, сульфіду заліза, що має золотистий блиск і металевий вигляд.
2. Який містить у собі колчедан або пов’язаний з його родовищами (наприклад, колчеданна руда, колчеданне родовище).
3. У складі геологічних термінів: що характеризує певний тип гідротермальних рудних родовищ, основним рудним мінералом яких є колчедан (наприклад, колчеданна формація, колчеданне родовище кольорових металів).
1. (діал.) Діставатися, отримуватися як результат дії, ставати наявним у процесі додавання чи приєднання.
2. (перен., рідк.) Діставатися комусь як частка, наділ або як результат розподілу; приходитися в додаток до чогось.
1. Мінерал, сульфід заліза (FeS₂), що має латунно-жовтий колір, металевий блиск і часто зустрічається у вигляді кубічних кристалів; застаріла назва — пірит.
2. Загальна назва групи мінералів — сульфідів металів (наприклад, мідний колчедан — халькопірит, олов’яний колчедан — станнін тощо).