Значення
-
Дієслово доконаного виду, утворене від “довбати”: закінчити довбання чогось, довбаючи пробити наскрізь або до певної глибини.
-
Переносно: впертою, настирливою діяльністю або розмовами домогтися чогось від когось, довести щось до кінця, часто із відтінком втоми або дратівлі.
-
Розмовне, експресивне: сильно побити, піддати тілесному ушкодженню.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я додовбу, ти додовбеш, він додовбе, ми додовбемо, ви додовбете, вони додовбуть