1. Дієслово доконаного виду, утворене від “довбати”: закінчити довбання чогось, довбаючи пробити наскрізь або до певної глибини.
2. Переносно: впертою, настирливою діяльністю або розмовами домогтися чогось від когось, довести щось до кінця, часто із відтінком втоми або дратівлі.
3. Розмовне, експресивне: сильно побити, піддати тілесному ушкодженню.