1. Який складається з дрібних кристалів або має дрібні кристали у своїй структурі.
2. Який має вигляд, форму або властивості, характерні для речовини з дрібними кристалами.
Словник Української Мови
1. Який складається з дрібних кристалів або має дрібні кристали у своїй структурі.
2. Який має вигляд, форму або властивості, характерні для речовини з дрібними кристалами.
1. Який складається з дрібних кристалів або має дрібні кристали у своїй структурі.
Який складається з невеликих, окремих ділянок (дібров, полів, лук тощо), що чергуються між собою.
1. (мед.) Який має дрібні клітини; що стосується пухлин, утворених дрібними клітинами (найчастіше про рак легень).
Який має дрібні квіти (про рослини, їхні частини або суцвіття).
1. Призначений для стрільби дрібними набоями або такий, що має малий калібр (про вогнепальну зброю).
2. Переносно: незначний, маловажливий, другорядний.
Який має дрібні зубці по краю (про листя, пластини тощо).
Який має дрібні зубці, дрібні виїмки по краю (про листя, пластини, деталі тощо).
Який має дрібні, часто густо розташовані зуби (про тварин, риб або людей).
Назва виду риб, птахів або тварин, що мають характерні дрібні зуби (напр., дрібнозуба акула).
1. (Про структуру речовини) Який складається з дрібних зерен, кристалів або частинок; має дрібну зернисту будову.
2. (Перен., про інформацію, дані) Надзвичайно детальний, що містить ретельну розробку найдрібніших деталей або елементів.