• доцідити

    1. Повністю видалити рідину з чогось шляхом зціджування, обережно відокремлюючи рідину від осаду або гущі.

    2. Докладно, ретельно щось дослідити, з’ясувати або вивчити, повністю вичерпавши тему або отримавши всі можливі відомості.

  • доціджуватися

    1. (розм.) Докладно, ретельно дізнаватися про щось, довідуватися до кінця, з’ясовувати всі деталі.

    2. (перен., рідк.) Доводити щось логічним міркуванням, приходити до висновку шляхом роздумів або аналізу.

  • доціджувати

    1. (техн.) Піддавати ціди (метал, сплав) повторній обробці для підвищення якості, видалення домішок або отримання певних властивостей.

    2. (перен., рідко) Уважно, детально досліджувати, аналізувати щось, “просіювати” інформацію.

  • доцентура

    1. Посада доцента у вищому навчальному закладі або науково-дослідній установі.

    2. Звання доцента.

    3. Період роботи на посаді доцента або перебування у званні доцента.

    4. Сукупність доцентів як професійно-посадової групи.

  • доцентський

    1. Стосунок до доцента; властивий доценту, призначений для доцента.

    2. Стосунок до доцентури як посади або вченого звання.

  • доцентрово

    1. У фізиці та механіці — у напрямку до центру обертання або криволінійного руху; протилежно до відцентрового.

    2. У переносному значенні — зосереджуючись навколо певного центрального явища, ідеї або особи; концентровано навколо одного фокусу.

  • доцентровий

    1. (у фізиці) спрямований до центра обертання або до центра кривизни траєкторії руху тіла.

    2. (у техніці) пов’язаний із доцентровою силою або обумовлений її дією.

  • доцвітатися

    Дієслово, що означає завершення періоду цвітіння рослини, коли квіти починають в’янути, опадати або втрачати свій вигляд.

    У переносному значенні — доживати останні роки, завершувати свій життєвий шлях, втрачаючи колишню силу або красу (часто про людину).

  • доцвітати

    1. Завершувати період цвітіння, перебувати на завершальній стадії цвітіння (про рослини).

    2. Перен. Наближатися до кінця, завершення якогось періоду, процесу або стану; відживати своє.

  • доцвістися

    1. Дієслово, що означає завершити період цвітіння, втратити квіти внаслідок природного процесу відцвітання (про рослини).

    2. У переносному значенні — дійти до певного стану, результату або завершення якогось процесу, часто з відтінком виснаження, старіння або втрати колишньої сили.