1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
-
згораний
1. (про людину) Який має дуже темний, майже чорний колір шкіри від тривалого перебування на сонці; сильно засмаглий, обгорілий.
2. (переносно, розм.) Який дуже перевтомився, виснажився від спеки, тривалої праці на сонці; змучений.
-
згонщик
1. Той, хто займається згоном худоби, пастух, чабан.
2. У переносному значенні: той, хто збирає, організовує людей для якоїсь спільної роботи, заходу тощо.
3. Історично: особа, яка за певну плату збирала (зганяла) селян на примусові роботи, наймит.
-
згонитися
1. (про тварин) Зібратися докупи, згуртуватися в одному місці, часто під впливом зовнішньої загрози або інстинкту.
2. (перен., розм. про людей) Невільно або вимушено зібратися в одному місці, скупчитися.
-
згонити
1. Змусити когось або щось швидко зібратися, зігнати в одне місце, часто з примусом або поспіхом.
2. Погнавши, зігнати з якогось місця, вигнати (про тварин або, рідше, людей).
3. Розм. Викликати, спричинити якесь неприємне відчуття або стан (наприклад, згонити сльози на очі, згонити жовч).
4. Розм. Швидко з’їсти, випити (щось у великій кількості або неохайно).
-
згонини
1. (історичне) Податок, який сплачувався у Великому князівстві Литовському за право згону худоби на пасовища, а також за користування лісовими угіддями.
2. (історичне) Місце, де відбувався такий згін худоби на пасовища або на продаж; загальні пасовиська.
-
згони
1. (у множині) Вузькі смуги землі, що залишаються неорані між сусідніми ділянками при зяблевій оранці; межі.
2. (у множині, діал.) Смуги, які зорані при повороті плуга на кінці поля.
3. (у множині, діал.) Край поля, що примикає до межі.
-
зголюватися
1. (про волосся, шерсть) Випадати, витиратися, залишаючи ділянки голої шкіри.
2. (перен., розм.) Дуже збідніти, втратити майно, стати злидаром.
-
зголювати
1. (спеціально) Виготовляти голки, надавати предмету форми голки; загострювати.
2. (заст., рідко) Позбавляти чогось покриву, робити голим; оголювати.
-
зголювання
1. (діал.) Дія за значенням дієслова “зголювати” — зрізання, зстригання, зголення чогось (наприклад, волосся, шерсті).
2. (діал.) Результат такої дії — те, що зголено або зрізано; оголене місце.