Древослів

Словник Української Мови

згонини

[zɦonɪnɪ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Історія) –

    (історичне) Податок, який сплачувався у Великому князівстві Литовському за право згону худоби на пасовища, а також за користування лісовими угіддями.

  2. (Історія) –

    (історичне) Місце, де відбувався такий згін худоби на пасовища або на продаж; загальні пасовиська.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. згонини, р. згонин, д. згонинам, з. згонини, о. згонинами, м. згонинах, к. згонини

Більше записів