згони

1. (у множині) Вузькі смуги землі, що залишаються неорані між сусідніми ділянками при зяблевій оранці; межі.

2. (у множині, діал.) Смуги, які зорані при повороті плуга на кінці поля.

3. (у множині, діал.) Край поля, що примикає до межі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (множина) |