Словник Української Мови
1. Розміщувати, розкладати щось по поверхні або в певному порядку.
2. Передавати знання, навчати когось чомусь; проводити заняття в навчальному закладі.
3. Докладно розповідати, пояснювати, висловлювати свої думки чи погляди.
4. (заст.) Витрачати, видавати гроші (частіше у формі “викладатися”).
Дейтероаміак — важководневий аналог аміаку, хімічна сполука, у якій атоми водню заміщені на дейтерій (важкий ізотоп водню), має формулу ND₃.
Викишкуватися — (розм.) намагатися справити враження, виставляти себе напоказ, павичатися; вести себе витончено, манірно, іноді з відтінком штучності.
1. (діал.) Викидати, виштовхувати щось звідкись; виганяти когось.
2. (діал., перен.) Випльовувати, вивергати (наприклад, дим, полум’я).
Хімічна сполука дейтерію з іншим елементом, переважно з металом, у якій дейтерій виступає як більш електронегативний компонент (наприклад, дейтерид літію LiD).
Викишкатися — діалектне дієслово, що означає вивихнутися, викрутитися (наприклад, про кінцівку тіла).
У переносному значенні — набути химерної, викривленої форми; викривитися, викрутитися (про предмети або явища).
Дейтеранопія — порушення кольорового зору, при якому знижена здатність розрізняти переважно зелені та червоні відтінки через неправильне функціонування світлочутливих колбочок сітківки ока, що відповідають за сприйняття середньої (зеленої) частини спектру; різновид дальтонізму.
1. (розм.) Викинути, виштовхнути щось або когось, позбутися чогось недбало або з презирством.
2. (перен., розм.) Виголосити, вимовити щось різко, необдумано або з грубістю (найчастіше про слова, образи).
Дейтераномалія — порушення сприйняття кольорів, при якому знижена чутливість до зеленої частини спектру; різновид дейтеранопії у поміркованій формі.
1. Втратити кислі властивості, перестати бути кислим (про продукти харчування, напої тощо).
2. Розм. Втратити гостроту, силу, інтенсивність почуттів або переживань; притупитися.
3. Розм. Стати менш активним, енергійним; знемагати, знемогтися.