• дотискувати

    1. З силою натискати на щось, притискати, придавлювати.

    2. У техніці — з’єднувати, фіксувати або герметизувати деталі шляхом притискання однієї до іншої.

    3. Переносно — обмежувати, пригнічувати, створювати тиск на когось або щось.

  • дотискатися

    1. Доторкатися до кого-, чого-небудь, торкатися чогось, притискаючи, натискаючи.

    2. Наближатися, присуватися впритул до кого-, чого-небудь, стискаючи, притискаючи.

    3. (переносно) Набридати комусь своїми проханнями, домаганнями, увагою; причіплюватися.

  • дотискати

    1. Сильно притискати, придавлювати когось або щось, обмежуючи рух або простір.

    2. У техніці: закріплювати, фіксувати деталь шляхом притискання або затягування до певного положення.

    3. (Переносно) Тиском, переслідуваннями або постійними вимогами доводити когось до важкого психічного стану, морально виснажувати.

  • дотиратися

    1. Доторкнутися до кого-, чого-небудь, торкнутися чогось легко, злегка, мимохідь.

    2. Мати безпосереднє відношення до кого-, чого-небудь, стосуватися чогось.

    3. (у пасивному стані) Бути розтертим, подрібненим від тривалого тертя або механічного впливу.

  • дотирати

    1. Терти щось до певного стану або місця, доводити тертям до якогось результату (наприклад, дотирати пляму до повного зникнення).

    2. Розтираючи, наносити, втирати щось на поверхню або в неї (наприклад, дотирати мазь до шкіри).

    3. Доводити тертям до певного ступеня гладкості, чистоти або завершеності (наприклад, дотирати підлогу до блиску).

  • дотинятися

    1. (розм.) Повільно, з труднощами рухатися, пересуватися; ледве йти, тягтися.

    2. (перен., розм.) Дуже повільно, ледь-ледь щось робити; ледачити, байдикувати.

  • дотинатися

    1. Легко торкатися чогось, зачіпати, чіпати щось кінчиком пальця, руки або якогось предмета.

    2. (переносне значення) Стосуватися когось, чогось, мати відношення до когось, чогось.

    3. (переносне значення) Згадувати в розмові, торкатися якоїсь теми, питання.

    4. (застаріле) Завдавати болю, ображати, уражати (часто про почуття).

  • дотинати

    1. Легко торкатися чогось, зачіпати, доторкатися до чогось.

    2. (переносне значення) Згадувати, торкатися якоїсь теми в розмові, тексті тощо.

    3. (застаріле) Завдавати болю, ображати, зачіпати почуття.

  • дотиковий

    1. Який стосується дотику, пов’язаний з фізичним контактом або відчуттям торкання.

    2. (У техніці, комп’ютерних технологіях) Призначений для керування або введення інформації шляхом безпосереднього торкання поверхні; сенсорний.

  • дотикатися

    1. Легко торкатися чогось, доторкатися до чогось, входити в неглибокий фізичний контакт.

    2. (перен.) Звертати увагу на щось, згадувати, порушувати якусь тему в розмові чи тексті.

    3. (перен., заст.) Стосуватися, мати відношення до когось або чогось.