Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова «дотикатися»; фізичний контакт, торкання чогось чимось, зазвичай легкої або миттєвої сили.
2. Відчуття, яке виникає в органі дотику (шкірі) при контакті з предметами; одна з п’яти основних форм чуття.
3. Перен. Легка ознака, слід, відбиток чогось; незначне виявлення якоїсь якості або впливу.
4. У мистецтві (живопис, графіка) — невеликий мазок пензля, штрих, який є частиною загальної техніки виконання роботи.
Приклад 1:
І зорі — діри в флейті ночі, що проваллям розкрилась над землею, наче срібний розпач, почули дотик майстра й пальці флейту палять, і флейта палиться, мов квіт, струнка і проста. Сплелися зорі, птахи, вітер і рослини в один клубок клітин, в нерозпутане клоччя, і лиш музика, мов потоп, усе поглине, як вир, втягає в дно всі первні дня і ночі.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”
Приклад 2:
Кільця Ньютона Окремим випадком смуг однакової товщини є кільця Ньютона, що виникають у пові тряному шарі між плоскоопуклою лінзою з великим радіусом кривини R і плоскою скляною пластиною, які дотик а- ються в точці M (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
Про «Вулицю» Філарета Колесси у виконанні «Бояна», про довжелезні шпалери із січовиків та гімназистів на пероні, запах бузку й кави, дьогтю і меду, про дотик до клавіш інструмента фірми «Gustav Roster», на якому грає Микола Лисенко. Поки я зносила все начиння, лампи, канделябри на терасу, гріла в іншому баняку воду і готувала новий мильний розчин, їмость переслідувала мене крок у крок, не припиняючи сомнамбулічної мови.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”