Значення
- (Медицина) –
Фізичний вадження, стійкий дефект тіла або його частини, що порушує нормальне функціонування організму, часто внаслідок травми чи хвороби; каліцтво.
- (Медицина) –
Переносно: серйозний недолік, вада, пошкодження (у розвитку, структурі чогось), що спотворює сутність явища, перешкоджає нормальному функціонуванню.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. каліччя, р. каліччя, д. каліччю, з. каліччя, о. каліччям, м. каліччі, к. каліччя