каліччя

1. Фізичний вадження, стійкий дефект тіла або його частини, що порушує нормальне функціонування організму, часто внаслідок травми чи хвороби; каліцтво.

2. Переносно: серйозний недолік, вада, пошкодження (у розвитку, структурі чогось), що спотворює сутність явища, перешкоджає нормальному функціонуванню.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |