Більдпередача — у німецькій мовознавчій термінології: спосіб утворення складних слів, при якому перший компонент (детермінант) визначає другий (базовий) за допомогою відмінкової форми (найчастіше родовий відмінок), що не виражається окремими морфемами в складному слові (наприклад, нім. Handschuh — рукавичка, де перший компонент Hand (рука) семантично стоїть у родовому відмінку щодо другого — Schuh (черевик)).

Більдпередача — у ширшому лінгвістичному вжитку: будь-який спосіб словотвору, при якому граматичні або синтаксичні зв’язки між компонентами складного слова не мають формального вираження, а лише підрозуміються (імпліцитні).

1. (від нім. Bild — зображення та лат. apparatus — пристрій) Застаріла назва апарату для демонстрації на екрані статичних зображень (діапозитивів, діапозитивних стрічок тощо), попередник сучасного слайд-проектора або діапроєктора.

2. (переносно, рідко) Уживається для позначення будь-якого технічного пристрою або системи, призначеної для створення, обробки чи відтворення візуальної інформації.

Більгарцієльоз — паразитарне захворювання, спричинене гельмінтами роду Schistosoma (шистосоми), які належать до родини Schistosomatidae; характеризується ураженням сечостатевої системи, кишечника, печінки та інших органів, передається через контакт з водою, що містить інвазованих личинок паразита (церкаріїв).

1. Хронічне паразитарне захворювання, спричинене трематодами роду Schistosoma (шистосоми), що характеризується ураженням сечостатевої системи, кишечника, печінки та інших органів; шистосомоз.

2. Застаріла назва шистосомозу, що походить від імені німецького лікаря Теодора Більгарца, який описав збудника захворювання.

1. Велика стаціонарна конструкція для розміщення реклами, що зазвичай розташовується вздовж доріг, на фасадах будівель або на окремих опорах і містить плакат або зображення великого формату.

2. (рідше) Сама рекламна поверхня (плакат, зображення) великого розміру, що розміщується на такій конструкції.

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

2. Заст. та діал. Незграбна, незручна, неспритна людина; те саме, що бовдур, бевзьо, ледащо.

3. Заст. та діал. Невеликий глечик або банька з вузькою шийкою, часто з ручкою, для рідини; пляшка.

1. Фізіологічне відчуття страждання, яке виникає внаслідок пошкодження тканин організму або захворювання; фізичне страждання.

2. Почуття душевного страждання, скорботи, печалі, моральних мук; психічне страждання.

3. Переносно: почуття тривоги, занепокоєння, тяжких передчуттів.

1. Молода білка, дитинча білки.

2. (переносно, розмовне) Про рухливу, метку дитину або малу людину.

1. Морська ссавець родини дельфінових (Delphinapterus leucas) з білою шкірою, що мешкає в арктичних водах; білий кит.

2. Рід риб родини оселедцевих (Coregonus), до якого належать прісноводні та прохідні види, цінні промислові риби; сиґ.

3. Народна назва деяких видів грибів з білуватим або світлим забарвленням шапинки, наприклад, печериці польової (Agaricus campestris).

1. М’ясо білухи (кита з родини дельфінових), що використовується в їжу, особливо народами Півночі.

2. Застаріла назва м’яса білуги (великої осетрової риби).