Древослів

Словник Української Мови

білченя

Буква

1. Молода білка, дитинча білки.

2. (переносно, розмовне) Про рухливу, метку дитину або малу людину.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів