Словник Української Мови
1. (хімія) Застаріла назва хімічного елемента стибію (Sb), важкого сріблясто-білого металу, що крихкий при звичайній температурі; використовувався у сплавах, наприклад, для виготовлення гарматних куль або друкарського шрифту.
2. (історія, гірництво) Мінеральна руда, з якої добувають стибій, переважно у вигляді сульфіду (сурми́ця, антимоніт).
Антимонаніл — хімічна сполука, солі стибілу (сурми), що містять групу SbO+ або Sb(OH)2+, які застосовуються в медицині (наприклад, для лікування лейшманіозу) та промисловості.
1. Спрямований проти монархії як форми державного правління, що виступає за її скасування або протидію їй.
2. Який виражає несхвалення, заперечення або ворожість до монархічних ідей, інституцій чи осіб.
1. Хімічна сполука, сіль антимонієвої кислоти, що містить аніон SbO₃⁻ або SbO₄³⁻.
2. Мінерал, природна сполука стибію (сурми), зокрема стибієва руда, наприклад, антимонат заліза.
1. Хімічний елемент з атомним номером 51, що належить до групи напівметалів; сріблясто-білий крихкий метал, який використовується у промисловості (наприклад, у сплавах, напівпровідниках). Позначається символом Sb (від лат. Stibium).
2. У розмовній мові та історичних текстах — застаріла назва препаратів сурми, які раніше застосовувалися в медицині (наприклад, як відхаркувальний або проносний засіб).
3. Переносно (заст., жартівл. або ірон.) — щось дуже складне, заплутане або нудне, часто у виразах на кшталт “розводити антимонії” (займатися марними, надто довгими розмовами).
1. Мінерал, сульфід сурми (Sb₂S₃), що має свинцево-сірий колір, металевий блиск і волокнисту структуру; головна руда для видобутку сурми.
2. Застаріла назва мінералу стибніт (стибіїт), який є тією ж хімічною сполукою (Sb₂S₃).
1. Який стосується антимоніту — мінералу, сульфіду сурми, що використовується в промисловості; властивий антимоніту, складається з нього.
1. Спрямований проти нігілізму як заперечення загальновизнаних цінностей, моральних норм, ідеологічних або культурних традицій; що протистоїть нігілістичним поглядам.
2. (У літературознавстві та культурології) Пов’язаний з художніми творами, ідеями або рухами, які виступають проти нігілізму, зокрема стосовно російської літератури другої половини XIX століття, що протиставлялася ідеям нігілістичного спрощення та заперечення.
1. У давньогрецькій міфології — син Евріпіла, царя острова Кос, один з претендентів на руку Єлени Троянської, який брав участь у Троянській війні на боці ахейців.
2. У давньогрецькій міфології — один з женихів Пенелопи, що домагався її руки під час відсутності Одіссея, відомий своєю зухвалістю та жадібністю; був убитий Одіссеєм після його повернення на Ітаку.
Антинуклон — античастинка нуклона (протона або нейтрона), що має ту саму масу та спін, але протилежні знаки електричного заряду та інших квантових чисел (наприклад, баріонного заряду).