Словник Української Мови
Єфросин — чоловіче ім’я грецького походження (від Εὐφρόσυνος), що вживається переважно в релігійному (чернечому) середовищі; український варіант церковного імені Євфросин.
Єфросин — історична особа, давньоруський книжник і чернець XV століття, учень Кирила Білозерського, відомий як автор і редактор низки літературних збірок (зокрема, “Збірника Єфросина”).
Желатоза — застаріла назва глюкози, простого цукру (моносахариду), який є основним джерелом енергії для живих організмів.
Який має властивість перетворювати речовини на желе або надавати їм желеподібної консистенції; який викликає желатинізацію.
Патронімічне прізвище або по батькові жіночого роду, утворене від чоловічого імені Єфрем; означає “дочка Єфрема”.
Народна назва рослини звичайний мишій (мишій звичайний) або інших видів роду мишій (лат. Myosotis), зокрема в західних регіонах України.
1. По батькові від чоловічого імені Єфрем.
2. Прізвище, утворене від імені Єфрем.
1. Перетворюватися на желатин або желатиноподібну речовину внаслідок певних фізико-хімічних процесів (наприклад, при нагріванні та подальшому охолодженні розчину).
2. Набувати густої, в’язкої, желеподібної консистенції.
1. Чоловіче ім’я, що походить від біблійного імені Ефрем (івр. אֶפְרַיִם — Efráyim), яке означає «двічі родючий» або «приносячий плоди».
2. Рідкісна українська прізвиськова форма або неканонічний варіант запису імені Єфрем.
1. Перетворювати на желатин або желатиноподібну речовину шляхом спеціальної обробки (зокрема про кістки, хрящі тощо).
2. Надавати чому-небудь в’язкої, желеподібної консистенції; перетворювати на желе.
1. Належний єфрейтору, властивий єфрейтору; призначений для єфрейтора.
2. Стосуються єфрейтора або єфрейторів.
1. Який має властивість перетворювати речовини на желеподібну масу або сприяє утворенню желе.
2. (у технології) Призначений для желатинізації, тобто процесу набухання та розчинення крохмалю або інших полімерів у воді з подальшим утворенням в’язкого клейстера.