1. (про птахів) Встромляти дзьоб у щось, закопувати його в чомусь; занурювати дзьоб з метою їжі або дослідження.
2. (перен., розм.) Набридливо чіплятися до когось, докучати постійними зауваженнями, прискіпуванням або образами.
-
задзьобувати
1. Розмовне, експресивне. Поступово, невеликими порціями з’їдати щось, клюючи або відкушуючи; обдзібувати.
2. Переносне значення, розмовне. Постійними дрібними зауваженнями, причіпками, образливими словами докучати комусь, викликати роздратування.
-
задзьобування
Задзьобування — дія за значенням дієслова “задзьобувати”, тобто процес нанесення ударів дзьобом або гострим предметом, що його імітує.
Задзьобування — (у переносному значенні) нав’язливе, уїдливе причепляння, чіпляння до когось, постійні дрібні докори або звинувачення.
-
задзьобатися
1. Застрягти, зачепитися за щось гострим або гачкоподібним предметом, звичайно про одяг або тканину.
2. Перен. Зав’язатися, зав’язтися (про розмову, знайомство тощо); почати щось, втрутитися у щось, часто з негативним відтінком.
-
задзьобати
1. Розмовитися, заговорити з кимось, часто з наміром вивідати щось або встановити контакт.
2. Зачіпити когось розмовою, звернутися з питанням або проханням, іноді настирливо.
3. Розпочати розмову, діалог, “зачепити” когось темою для бесіди.
-
задзижчатися
задзижчатися — почати інтенсивно дзижчати, видавати різкий, високий звук, схожий на дзижчання комах або роботи механізмів; задзвеніти, загусти.
-
задзижчати
1. Почати дзижчати, видавати дзижчачий звук (про комах, механізми тощо).
2. Перен. Розпочати інтенсивну, швидку дію, закипіти якоюсь активністю; загусти.
-
задзигорітися
Задзигорітися — уживатися як власна назва, зокрема про топонім, що походить від дієслівної форми «дзигорітися» (виблискувати, виблискуватися, випромінювати яскраве світло).
-
задзигоріти
Задзигоріти — почати дзигоріти, задзвеніти, задзюрчати (про комах, переважно про джмелів, бджіл, мошок тощо).
-
задзеркалля
1. Уявний простір або світ, що існує за дзеркалом, часто з фантастичними чи містичними властивостями; антипод реального світу, де все відбувається навпаки.
2. (переносно) Таємнича, прихована від очей сторона явища, процесу чи ситуації; неочевидний бік чогось.
3. (у літературі та мистецтві) Власна назва для художнього образу паралельної, часто абсурдної чи вивернутої реальності, що походить від творчості письменника Льюїса Керролла (“Аліса в Задзеркаллі”).