1. (у техніці) З’єднувати, сполучати деталі, елементи конструкції за допомогою ліг (спеціальних кріпильних елементів, що зазвичай мають виступ і виріз).
2. (переносно, рідко) Щільно з’єднувати, суміщати частини чогось у єдине ціле.
-
злігування
1. (лінгв.) Процес утворення злитних (контрактованих) форм дієслова, що виникає при злитні закінчення з основою, особливо в діалектах та історичній граматиці (наприклад, “знаю” з давнішої основи “знаєю”).
2. (лінгв.) Явище злиття, стягнення звуків, морфем або слів у мовленні, що призводить до утворення єдиного фонетичного цілого та часто супроводжується випаданням звуків (наприклад, “із вуха” → “звуха”).
-
злігований
1. Який утворює злігу — об’єднання, спілку, угруповання (переважно політичне, громадське або професійне).
2. Який діє спільно, на основі зліги; об’єднаний для досягнення спільної мети.
-
зліва
1. З боку, що є протилежною до правої сторони; ліворуч.
2. У політичному контексті — з боку лівих, прогресивних або радикальних сил, груп.
-
зляшітися
1. (розм.) Стати ляшом, набути рис, властивих ляхам (полякам); полонізуватися.
2. (перен., заст.) Стати пихатим, зарозумілим; зазнатися.
-
зляшіти
Зляшіти — діалектне дієслово, що означає злякатися, перелякатися, набути відчуття страху або тривоги.
-
зляшитися
1. (діал.) Злякатися, налякатися, перелякатися; відчути сильний страх.
2. (перен., рідк.) Сильно здивуватися, зніяковіти від несподіваного враження.
-
зляшити
1. (рідк.) Зробити ляшом, надати комусь характеристик, властивих ляхам (полякам).
2. (перен., заст.) Зробити щось подібним до польського, надати польського характеру, звичаїв, мови тощо.
-
зляпатися
1. (розм.) Випадково, неохайно або швидко з’єднатися, злипнутися між собою (про предмети, часто в’язкі або м’які).
2. (перен., розм.) Виникнути, утворитися швидко, без належного плану або зусиль, часто з негативним відтінком (про думку, твір тощо).
-
зляпати
1. Неохайно, швидко зробити щось, з’єднати частини чогось, часто без належної якості або ретельності.
2. Сліпити, з’єднати м’який, пластичний матеріал (наприклад, глину, тісто), формуючи якийсь предмет.
3. Перен. Створити твір мистецтва, літератури тощо швидко, без належної творчої віддачі або майстерності.