1. Рідкісне прізвище українського походження, що зустрічається переважно на Західній Україні.

2. У місцевій топоніміці — неофіційна назва окремих об’єктів (наприклад, узгір’їв, урочищ), пов’язана з особою носія цього прізвища або з народною етимологією.

1. Дерев’яна покрівельна дранка у вигляді тонких дощечок, які зазвичай мають клиноподібний переріз і з’єднуються одна з одною за допомогою пазів; гонт.

2. Окрема дощечка, виготовлена для такого покриття.

1. Дерев’яна покрівельна деталь у вигляді тонкої дощечки з клиноподібним перерізом або зі скошеним краєм, що укладається внахлест для утворення водонепроникного покриття дахів.

2. Застаріла назва для будь-якої тонкої дерев’яної пластини, луски, що відколюється від колоди.

1. (діал.) Те саме, що ґонта — дерев’яна покрівельна дранка, тонка дощечка з хвойних порід, якою криють дахи.

2. (діал.) Невеликий, зазвичай трикутний, шматок деревини, що відколюється від колоди при виробництві ґонт.

1. Майстер, який виготовляє ґонт (дерев’яну покрівельну дранку) або покриває дахи ґонтом.

2. Рідкісне прізвище українського походження, пов’язане з однойменним ремеслом.

Ґоґодза — власна назва невеликого кратера на видимому боці Місяця, розташованого в північно-західній частині Моря Дощів (Mare Imbrium). Назва затверджена Міжнародним астрономічним союзом на честь українського міста Гогодза (сучасне селище Гогодзьох у Дагестані, РФ).

1. Традиційний десерт-напій української кухні, що готується з жовтків курячих яєць, збитих із цукром, часто з додаванням рому, вина, молока або меду.

2. Солодка суміш із збитих жовтків із цукром, що використовувалася в народній медицині як засіб від кашлю або для підкріплення.

3. Переносно: солодкі, пусті або незрозумілі слова, пустопорожні обіцянки, “медові” промови (зазвичай із відтінком іронії або несхвалення).

Ґокенін — у середньовічній Японії (період Камакура) прямий васал сьоґуна, який отримував земельні володіння (сьоен) за військову службу та особисту присягу вірності, на відміну від непрямих васалів, що служили через посередників.

Ґокенін — представник привілейованого військового-землевласницького стану самураїв, що перебував на прямій службі у сьоґунському уряді (бакуфу) та мав право на особистий аудієнт у сьоґуна.

1. Рідкісне прізвище українського походження, що зустрічається переважно на Західній Україні.

2. У місцевій топоніміці — назва окремої гори або пагорба в Українських Карпатах, зокрема в районі хребта Ґорґани.