1. (діал.) Збиратися докупи, скупчуватися у великій кількості (про людей, тварин).
2. (діал.) Збиратися, накопичуватися, скупчуватися (про предмети, речі).
3. (діал., перен.) Набиратися, накопичуватися (про почуття, думки, сили тощо).
Словник Української Мови
1. (діал.) Збиратися докупи, скупчуватися у великій кількості (про людей, тварин).
2. (діал.) Збиратися, накопичуватися, скупчуватися (про предмети, речі).
3. (діал., перен.) Набиратися, накопичуватися (про почуття, думки, сили тощо).
1. (діал.) Від’їжджати, відправлятися кудись, залишаючи певне місце; звозитися.
2. (діал., перех.) Відвозити когось або щось у різні місця, закінчувати перевезення.
1. Дія за значенням дієслова “звозити” — переміщення когось або чогось у різні місця, зазвичай на транспортному засобі.
2. (у спеціальному контексті) Процес доставки, збору або зосередження чогось (наприклад, врожаю, продукції) в одному місці за допомогою транспорту.
Звожай — власна назва села в Україні, розташованого в Бережанській громаді Тернопільського району Тернопільської області.
1. Дія за значенням дієслова “зводити” — об’єднання, з’єднання різних частин, елементів або відомостей у єдине ціле; узагальнення.
2. (у математиці) Піднесення числа до степеня, множення числа самого на себе певну кількість разів.
3. (у будівництві) Процес спорудження, будівництва будинків, споруд або їхніх конструкцій.
4. (застаріле або в спеціальних контекстах) Наклеп, обмовлення, поширення неправдивих чуток з метою дискредитації когось.
1. Жінка, яка займається зведенням, будівництвом або організацією створення будь-яких споруд, конструкцій.
2. Жінка, яка зводить, наклепує на когось, поширює неправдиві чутки або наводить на когось наклеп.
3. Застаріле: жінка, яка займається зведенням, з’єднанням людей для якоїсь спільної справи, посередниця (наприклад, у шлюбних справах).
1. Особа, яка займається зведенням, складанням, упорядкуванням чого-небудь (наприклад, документів, відомостей, статистичних даних).
2. Той, хто організовує, влаштовує щось, зокрема має стосунок до незаконного зведення людей з метою скоєння злочину або аморального вчинку.
3. (Заст.) Керівник, наглядач за роботою на будівництві; будівничий.
1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Случі, що протікає територією Хмельницької області.
2. Застаріла назва річки Збруч, що протікає Тернопільською та Хмельницькою областями і є правою притокою Дністра.
1. Жінка, яка займається зведенням, збиранням чогось докупи; збирачка, колекціонерка.
2. У давньому українському праві: жінка, яка зводила (пред’являла) когось у суд для відповіді; позивачка.
3. Заст. Жінка, яка займається зведенням, будівництвом; будівниця.
1. Особа, яка займається зведенням різних документів, даних або інформації в єдине ціле; укладач зведень.
2. (заст.) Той, хто зводить, протиставляє одних людей іншим з метою викликати конфлікт; інтриган, підбурювач.
3. (іст.) Посада в судових установах Російської імперії, чиновник, який займався зведенням показань, документів у справі для надання суду.