• звожуватися

    1. (діал.) Збиратися докупи, скупчуватися у великій кількості (про людей, тварин).

    2. (діал.) Збиратися, накопичуватися, скупчуватися (про предмети, речі).

    3. (діал., перен.) Набиратися, накопичуватися (про почуття, думки, сили тощо).

  • звожувати

    1. (діал.) Від’їжджати, відправлятися кудись, залишаючи певне місце; звозитися.

    2. (діал., перех.) Відвозити когось або щось у різні місця, закінчувати перевезення.

  • звоження

    1. Дія за значенням дієслова “звозити” — переміщення когось або чогось у різні місця, зазвичай на транспортному засобі.

    2. (у спеціальному контексті) Процес доставки, збору або зосередження чогось (наприклад, врожаю, продукції) в одному місці за допомогою транспорту.

  • звожай

    Звожай — власна назва села в Україні, розташованого в Бережанській громаді Тернопільського району Тернопільської області.

  • зводіння

    1. Дія за значенням дієслова “зводити” — об’єднання, з’єднання різних частин, елементів або відомостей у єдине ціле; узагальнення.

    2. (у математиці) Піднесення числа до степеня, множення числа самого на себе певну кількість разів.

    3. (у будівництві) Процес спорудження, будівництва будинків, споруд або їхніх конструкцій.

    4. (застаріле або в спеціальних контекстах) Наклеп, обмовлення, поширення неправдивих чуток з метою дискредитації когось.

  • зводчиця

    1. Жінка, яка займається зведенням, будівництвом або організацією створення будь-яких споруд, конструкцій.

    2. Жінка, яка зводить, наклепує на когось, поширює неправдиві чутки або наводить на когось наклеп.

    3. Застаріле: жінка, яка займається зведенням, з’єднанням людей для якоїсь спільної справи, посередниця (наприклад, у шлюбних справах).

  • зводчик

    1. Особа, яка займається зведенням, складанням, упорядкуванням чого-небудь (наприклад, документів, відомостей, статистичних даних).

    2. Той, хто організовує, влаштовує щось, зокрема має стосунок до незаконного зведення людей з метою скоєння злочину або аморального вчинку.

    3. (Заст.) Керівник, наглядач за роботою на будівництві; будівничий.

  • зводня

    1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Случі, що протікає територією Хмельницької області.

    2. Застаріла назва річки Збруч, що протікає Тернопільською та Хмельницькою областями і є правою притокою Дністра.

  • зводниця

    1. Жінка, яка займається зведенням, збиранням чогось докупи; збирачка, колекціонерка.

    2. У давньому українському праві: жінка, яка зводила (пред’являла) когось у суд для відповіді; позивачка.

    3. Заст. Жінка, яка займається зведенням, будівництвом; будівниця.

  • зводник

    1. Особа, яка займається зведенням різних документів, даних або інформації в єдине ціле; укладач зведень.

    2. (заст.) Той, хто зводить, протиставляє одних людей іншим з метою викликати конфлікт; інтриган, підбурювач.

    3. (іст.) Посада в судових установах Російської імперії, чиновник, який займався зведенням показань, документів у справі для надання суду.