• амілхлорид

    Амілхлорид — застаріла назва 1-хлорпентану, органічної сполуки класу галогенпохідних вуглеводнів, що являє собою безбарвну легкозаймисту рідину з різким запахом; використовується в органічному синтезі.

  • амімона

    1. У давньогрецькій міфології — одна з п’ятдесяти дочок Даная (Данаїд), яка вбила свого чоловіка Лінкея в першу шлюбну ніч.

    2. У давньогрецькій міфології — морська німфа, одна з нереїд, дочка Нерея й Доріди.

  • аміноавтотроф

    Аміноавтотроф — організм (наприклад, бактерія, рослина), здатний самостійно синтезувати всі амінокислоти, необхідні для свого життєдіяльності, з простих неорганічних сполук, і не потребує їх надходження ззовні.

  • аміноакрихін

    Аміноакрихін — синтетичний лікарський препарат, похідне акридину, що застосовувався переважно в середині ХХ століття для лікування малярії, особливо її певних форм.

    Аміноакрихін — хімічна сполука, що використовується в лабораторній практиці та дослідженнях як барвник або основа для синтезу інших речовин.

  • аміноалкілування

    Аміноалкілування — хімічна реакція, внаслідок якої відбувається введення аміноалкільного замісника (наприклад, амінометильної -CH₂NH₂ групи) в молекулу органічної сполуки, зазвичай шляхом взаємодії з аміном та альдегідом або кетоном (часто за наявності відновника).

  • аміноальдегідний

    1. (біохім.) Який стосується аміноальдегідів — органічних сполук, що одночасно містять аміногрупу (-NH₂) та альдегідну групу (-CHO) у своїй молекулі.

    2. (біохім.) Який має характеристики аміноальдегідів або утворений на їх основі.

  • аміноарилування

    Хімічна реакція, внаслідок якої відбувається введення ариламінового залишку (тобто ароматичного вуглеводневого радикала, пов’язаного з аміногрупою -NH₂) в молекулу органічної сполуки, зазвичай шляхом заміщення атома гідрогену.

  • аміномеркурування

    Аміномеркурування — хімічна реакція, в якій аміногрупа (–NH₂) приєднується до ненасиченої органічної сполуки (наприклад, алкену або алкіну) за участі солей ртуті (найчастіше ацетату ртуті Hg(OCOCH₃)₂) як каталізатора або реагенту, з подальшим відновленням для отримання аміну.

  • амінометиленування

    Амінометиленування — хімічна реакція, в процесі якої відбувається введення амінометильної групи (–CH₂–NH₂) або її похідних у молекулу органічної сполуки, зазвичай шляхом взаємодії з формальдегідом (або його еквівалентом) та аміном (або аміаком).

  • амінометилування

    1. Хімічна реакція, внаслідок якої до молекули органічної сполуки вводиться амінометильна група (-CH₂-NH₂) або її похідні; різновид амінометилювання.