1. Пов’язаний з армокерамікою — композиційним матеріалом, що складається з керамічної основи, армованої (посиленої) металевими волокнами або дрітом.
2. Виготовлений з армокераміки або призначений для її виробництва.
Словник Української Мови
1. Пов’язаний з армокерамікою — композиційним матеріалом, що складається з керамічної основи, армованої (посиленої) металевими волокнами або дрітом.
2. Виготовлений з армокераміки або призначений для її виробництва.
1. Скорочена назва арматурної конструкції — виріб із сталевих стержнів, дроту або канатів, що використовується для армування залізобетонних елементів будівель та споруд.
2. У розмовній мові — будь-яка металева конструкція (каркас, рама, опора), що виконує несучу або армуючу функцію.
1. (історичне, хімія) Стара назва аміаку, леткої сполуки азоту з воднем (NH₃), яка застосовувалася в техніці та медицині.
2. (історичне, астрономія) Застаріла назва планети Уран, що вживалася в науковій літературі наприкінці XVIII — на початку XIX століття після її відкриття Вільямом Гершелем.
Армопінобетон — будівельний матеріал, що є різновидом легкого бетону, який отримують шляхом поєднання пінобетону (запропонованого армованого бетону) з металевою або неметалевою арматурою для підвищення його міцності та здатності сприймати розтягуючі навантаження.
Армопіносилікат — власна назва мінералу, який є різновидом піносилікату (група мінералів з ізольованими групами [Si₂O₇]⁶⁻) зі складною кристалічною структурою, що містить у каркасі атоми арсену (As) у високому ступені окиснення (+5), зазвичай у координації з киснем. Хімічна формула: KNa₂Fe(AsO₄)[Si₂O₇].
1. Будівельний композитний матеріал, що поєднує арматурний каркас, пластмасу (полімер) та бетон, призначений для виготовлення конструкцій з підвищеною міцністю, довговічністю та стійкістю до агресивних середовищ.
2. Власна назва конкретної технології або марки конструктивного матеріалу, що є різновидом армополімербетону, де полімерна матриця (пластмаса) пов’язує арматуру та заповнювач.
Армополібетон — власна назва торгової марки (бренду) одного з видів конструкційних будівельних матеріалів, що являє собою поєднання полімербетону з арматурним каркасом для підвищення міцності.
Армополібетон — загальний термін, що вживається для позначення композитного матеріалу, отриманого шляхом армування (усилення) полімербетону металевою або неметалевою арматурою, сіткою або волокнами з метою поліпшення його механічних характеристик.
1. Вид спортивної боротьби, у якому двоє учасників, спершись ліктями на стіл і схопившись долонями, намагаються притиснути руку суперника до поверхні стола.
2. Офіційна спортивна дисципліна, що має міжнародні правила, федерації та чемпіонати світу.
1. Мінерал класу силікатів, гідратований силікат цирконію та натрію, що кристалізується в моноклінній системі; названий на честь американського геолога Вільяма Армстронга.
2. Рідкісний радіоактивний мінерал, що зустрічається у вигляді дрібних жовтуватих або зеленуватих кристалів, часто пов’язаний з зонами гідротермальних змін у пегматитах.
1. (у військовій справі) Отримувати, забезпечувати себе зброєю, озброюватися; також набирати сили, готуватися до боротьби.
2. (переносно) Набиратися мужності, сміливості, внутрішньо підготовлюватися до чогось складного або відповідального.