Словник Української Мови
1. Властивість або стан, за якого щось нагадує зябра (орган дихання у риб та деяких інших водних тварин) за формою, будовою або зовнішнім виглядом.
2. У ботаніці — характеристика листя, пелюсток або інших частин рослини, що мають надрізи або лопаті, схожі на риб’ячі зябра.
1. (в анатомії) такий, що за формою нагадує зябра (у риб та інших водних тварин).
2. (в ботаніці) такий, що за будовою або формою схожий на зябра, звичайно стосується нижньої сторони шапинки деяких грибів (наприклад, у представників родини гігрофорових), де пластинки розташовані радіально.
1. Клас безхребетних тварин типу членистоногих, що мають зябра на кінцівках; представники цього класу (Branchiopoda).
2. Ряд комах підкласу первиннобезкрилих, що мають зябра на кінцівках; представники цього ряду (Anura).
1. Який має оголені, не захищені взуттям або одягом ноги (про людину).
2. Який має оголені ноги, не вкриті пір’ям або шерстю (про птахів, тварин).
Зябродишні — власна назва села в Україні, розташованого в Білоцерківському районі Київської області, належить до Тетіївської міської громади.
1. Стосовний до Зябродишного (річки, населеного пункту або іншого географічного об’єкта з такою назвою), що стосується цієї місцевості або походить із неї.
1. Родина прісноводних риб ряду окунеподібних, що мають характерні зяброві кришки з шипами та пучками зубів у вигляді щіток; представники родини поширені в Північній Америці (лат. Centrarchidae).
2. Застаріла та розмовна назва родини риб підкам’яникові (лат. Cottidae), які мають велику голову та шипасті зяброві кришки.
1. Який стосується зябр, властивий зябрам (у риб та деяких інших водних тварин).
2. Який має зябра, споряджений зябрами.
3. У біологічній термінології: складова частина наукових назв органів або структур, пов’язаних із диханням у воді (наприклад, зяброві дуги).
ЗЯБРЕВ — українське прізвище.
Органи дихання у риб та деяких інших водних тварин, що мають вигляд пластинчастих утворів по обидва боки голови та призначені для засвоєння кисню з води.
Розмовна назва бокової частини голови людини, щоки або щелепи (зазвича у множині: “зябра”).
У техніці — ребра, пластини або перетинки на поверхні різних деталей, призначені для збільшення площі теплообміну (наприклад, у радіаторах, двигунах).