Крамник — власна назва, прізвище, що походить від загального терміна “крамник” (торговець, крамар).
Крамник — власна назва, географічна назва населеного пункту (села) в Україні, зокрема в Івано-Франківській області.
-
крамбол
1. Назва настільної гри, в якій гравці за допомогою спеціальних паличок вибивають м’ячики з центрального майданчика через ворота, розташовані по кутах ігрового поля, набираючи очки.
2. Назва спортивної гри з м’ячем та битками, що походить від крокету, в якій дві команди на спеціальному майданчику намагаються забити м’яч у ворота суперника, використовуючи дерев’яні молотки.
-
краматорський
1. Стосується міста Краматорськ (Донецька область, Україна); властивий йому, що належить до нього або походить з нього.
2. Стосується промислових підприємств, продукції, історичних подій, пов’язаних із містом Краматорськ (наприклад, Краматорський металургійний завод, Краматорський машинобудівний завод).
-
крамарівна
Дочка крамаря (торговця, дрібного купця).
Прізвище, що походить від назви батькової професії або соціального стану.
-
крамарів
1. Назва кількох населених пунктів в Україні, зокрема села в Івано-Франківській області.
2. Історична назва однієї з центральних вулиць міста Львова, що сьогодні називається вулицею Краківською; уживається переважно в історичному контексті.
-
крамарюватися
1. Займатися торгівлею, продавати товари, переважно дрібною роздрібною торгівлею, часто зі свого приміщення або на ринку.
2. (Переносно) Вести себе корисливо, прагнути отримати вигоду з будь-якої ситуації, торгуватися через дрібниці.
-
крамарювати
1. Займатися крамарством, торгувати дрібним товаром, переважно в роздріб, часто на ринках або з рук.
2. (Переносно) Займатися дрібними, несуттєвими справами або обміном; суєтитися.
-
крамарювання
1. Дія за значенням дієслова “крамарювати”; торгівля, переважно дрібна, у роздріб або з воза, часто з метою швидкого отримання прибутку; також — заняття крамаря.
2. Переносно — дрібна, корислива діяльність, спрямована на отримання особистої вигоди, часто з відтінком осудження; міняйлівство.
-
крамарчук
1. Прізвище українського походження, утворене від слова «крамар» (дрібний торговець).
2. Зменшувально-пестлива форма від іменника «крамар», що може вживатися як прізвисько або звернення до молодого продавця або сина крамаря.