1. Рідкісна діалектна назва для рослини з родини айстрових, відомої як будяк, чортополох або татарник (роди Carduus або Cirsium).

2. У західних регіонах України — народна назва колючої коробочки (плід) реп’яха (лопуха), яка чіпляється до одягу або вовни тварин.

1. Рід рослин родини зонтичних (Pimpinella), до якого належать багаторічні або дворічні трави з перистими листками та дрібними білими або рожевими квітками, зібраними в складні зонтики; деякі види використовуються в медицині та як прянощі.

2. Народна назва кількох видів рослин родини зонтичних, зокрема горицвіту лісового (Peucedanum) або бедриця (Pimpinella saxifraga).

1. Розмовна назва гриба боровика (Boletus edulis), одного з найцінніших їстівних грибів, що має товсту ніжку та м’ясисту коричневу шапку.

2. У переносному значенні — про повного, кремезного або незграбного чоловіка (зазвичай з відтінком жартівливості або зневаги).

1. Стародавня грецька назва річки Дніпро, що використовувалася античними авторами (Геродотом та іншими).

2. Назва давньогрецького міста-поліса (Ольвія), розташованого в античні часи в гирлі Дніпра на Північному Причорномор’ї; іноді так називали увесь регіон навколо нього.

3. У переносному, поетичному значенні — Дніпро, Наддніпрянщина, Україна (використовується як символ чи метонім).

1. Хімічний елемент з атомним номером 107, радіоактивний метал, штучно синтезований у лабораторних умовах (символ: Bh, лат. Bohrium).

2. Рідкісне чоловіче ім’я слов’янського походження, можливий варіант імені Борис або похідне від слова “бор” (бій).

Бориди — хімічні сполуки бору з металами, що характеризуються високою твердістю, тугоплавкістю та хімічною стійкістю; застосовуються у техніці як абразивні, тугоплавкі та конструкційні матеріали.

1. Хімічна сполука бору з металами, що відрізняється високою твердістю, тугоплавкістю та хімічною стійкістю; застосовується у металургії та виробництві матеріалів з особливими властивостями.

2. Назва мінералу, природної сполуки бору з деякими металами (наприклад, кальцієм, магнієм), що зустрічається в земній корі.

1. Міфологічний персонаж, персоніфікація північного вітру в українській народній творчості, часто зображуваний як могутній старець або дух.

2. Поетичний символ сильного, холодного північного вітру, бурі, заметілі.

3. (переносно) Про людину з буйним, нестримним, невгамовним характером.

1. Застаріле: письменник, який пише швидко, але поверхнево, без глибини та ретельного опрацювання матеріалу; часто з відтінком несхвалення.

2. Історичне: у Російській імперії — чиновник, який вів судові справи та складав різні документи (на зразок сучасного секретаря суду або діловода).

1. Мінеральна вода, що видобувається з однойменного джерела в Грузії, має лікувальні властивості та характерний соляно-содовий смак.

2. Місто-курорт в Грузії, розташоване в ущелині річки Кура, відоме своїми мінеральними джерелами та кліматичними умовами.

3. (переносно) Про щось дуже корисне, цілюще або життєво необхідне, за аналогією з лікувальною водою.