борид

[borɪd] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Хімія) –

    Хімічна сполука бору з металами, що відрізняється високою твердістю, тугоплавкістю та хімічною стійкістю; застосовується у металургії та виробництві матеріалів з особливими властивостями.

  2. (Геологія) –

    Назва мінералу, природної сполуки бору з деякими металами (наприклад, кальцієм, магнієм), що зустрічається в земній корі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. борид, р. бориду, д. боридові, з. борид, о. боридом, м. бориді, к. бориде

Більше записів