1. Хімічна сполука бору з металами, що відрізняється високою твердістю, тугоплавкістю та хімічною стійкістю; застосовується у металургії та виробництві матеріалів з особливими властивостями.
2. Назва мінералу, природної сполуки бору з деякими металами (наприклад, кальцієм, магнієм), що зустрічається в земній корі.