Алоад — у давньогрецькій міфології: один із двох братів-велетнів (Алоади), синів Посейдона та Іфімедії, які славилися надзвичайною силою та прагнули скинути олімпійських богів, нагромаджуючи гори.

1. У давньогрецькій міфології — велетні От та Ефіальт, сини Посейдона (або Алоея), які відзначилися неймовірною силою та зухвалістю; закували у кайдани бога війни Ареса, погрожували олімпійським богам і намагалися скинути на небо гори Осу та Пеліон, щоб дістатися до богинь Гери та Артеміди, за що були вбиті стрілами Аполлона (або Зевса).

2. (Переносно, книжн.) Про надзвичайно сильних, могутніх або зухвалих людей.

Алоантигени — це антигени, які присутні в організмі одних осіб одного виду та відсутні в інших, що може викликати імунну відповідь при переливанні крові, трансплантації органів або вагітності.

Алоаутохорія — у ботаніці та екології: спосіб поширення насіння або плодів рослин, при якому вони розносяться за допомогою зовнішніх агентів (вітру, води, тварин), але з активною участю самої рослини, що сприяє відокремленню діаспори (наприклад, завдяки механізму катапультування).

Алобіотія — у біології та екології: процес заселення території живими організмами (біоти), які раніше на ній відсутні, шляхом їхнього проникнення з інших регіонів.

Алобіотія — у палеонтології та історичній геології: поява нових видів або груп організмів у певному регіоні внаслідок міграції, а не місцевого видоутворення.

1. Алоброги — кельтське плем’я, що мешкало в Галлії (територія сучасної Франції) на північ від річки Ізер та біля Женевського озера, відоме з праць давньоримських істориків (Юлія Цезаря, Тита Лівія).

2. Алоброги — назва однієї з найбільших та найвпливовіших галльських держав (племінних союзів) до римського завоювання, яка підтримувала дипломатичні та торговельні зв’язки з Римською республікою, а згодом була підкорена нею.

Алофен — власна назва села в Україні, що входить до складу Бучанського району Київської області.

Альдостеронізм — захворювання, спричинене надмірною продукцією гормону альдостерону корою надниркових залоз, що призводить до порушень водно-сольового обміну, підвищення артеріального тиску, зниження рівня калію в крові та слабкості м’язів.

Альдостеронізм (первинний, синдром Конна) — автономна гіперпродукція альдостерону, найчастіше аденомою кіркової речовини надниркової залози, що протікає з артеріальною гіпертензією, гіпокаліємією та пригніченням ренін-ангіотензинової системи.

Альдостеронізм (вторинний) — підвищена секреція альдостерону, спричинена підвищеною активністю ренін-ангіотензинової системи при таких станах, як ниркова ішемія, серцева недостатність, цироз печінки ачастий прийом діуретиків.

Аміксорея — медичний термін, що означає патологічну відсутність або значне зниження виділення слини слинними залозами, сухість у роті.