Значення
- (Міфологія) –
У давньогрецькій міфології — велетні От та Ефіальт, сини Посейдона (або Алоея), які відзначилися неймовірною силою та зухвалістю; закували у кайдани бога війни Ареса, погрожували олімпійським богам і намагалися скинути на небо гори Осу та Пеліон, щоб дістатися до богинь Гери та Артеміди, за що були вбиті стрілами Аполлона (або Зевса).
- (Література) –
(Переносно, книжн.) Про надзвичайно сильних, могутніх або зухвалих людей.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. алоада, р. алоади, д. алоаді, з. алоаду, о. алоадою, м. алоаді, к. алоадо