1. Західний регіональний варіант для позначення кінцевої частини чогось.
2. У західних говірках — частина тіла, на яку сидять; зад.
Словник Української Мови
1. Західний регіональний варіант для позначення кінцевої частини чогось.
2. У західних говірках — частина тіла, на яку сидять; зад.
Аускультація — це медичний спосіб дослідження стану внутрішніх органів у людини та тварин шляхом вислуховування.
Результати цієї процедури, разом із даними огляду, пальпації (обмацування) та перкусії (вистукування), фіксуються в історії хвороби (Заг. догляд за хворими, 1957, 189).
Проводити вислуховування шляхом вистукування тіла пацієнта.
Місце, яке займають мовні звуки чи їх група, завершуючи собою лексичну одиницю.
Це положення, що відповідає фінальній частині акустичного вираження слова.
Цей націоналістичний гасло, яке вживається в окремих державах, закликає до створення суспільства, “очищеного” від іноземців.
Ауспіції — це давня практика ворожіння та спроби передбачити майбутнє, корені якої сягають часів дотрипільських культур. У Стародавньому Римі її здійснювали авгури, які тлумачили волю богів, спостерігаючи за польотом і голосами птахів, способом, у який тварини кльовали зерно (наприклад, бадьорий клювання вважалося добрим знаком). Цей обряд особливо часто використовувався у військових походах, тому разом із легіонами часто їхав спеціальний доглядач з возом, де утримували курчат. Також увагу звертали на поведінку чотирилапих тварин, астрономічні феномени та інші незвичайні події. Найбільш значущими вважалися спостереження за небесними явищами — грозами, блискавками та формами хмар, тоді як інші методи (на кшталт спостережень за птахами) мали другорядне значення. Для проведення таких ритуалів у Римі існували спеціально відведені місця.
У переносному значенні це слово означає ознаки майбутнього, передвістя або прикмети.
Аустеніт — це структурна складова залізовуглецевих сплавів (сталей та чавунів), яка характеризується стійкістю виключно за високих температурних умов (Заг. хімія, 1955, 607).
Прикметник, що описує матеріал або структуру, до складу якої входить аустеніт. Наприклад, для захисту від міжкристалічної корозії в нержавіючі сталі з аустенітною структурою додають титан (журнал “Наука”, №6, 1956 р., стор. 9).
Аустенітовий, -а, -е. Прикметник, що має таке саме значення, як і «аустенітний».
Ілюстрацією вживання є поетичний ряд: «Чи буде грім, чи буде стужа — ти прожени іржавий жаль: ти будь виносливим, як дужа аустенітова сталь» (з твору П. Тичини, том II, 1957 р., сторінка 78).
Напій, що має характерний присмак і містить перець та яйце, призначається виключно для того, щоб швидко привести до тями людину в стані сп’яніння.