1. Пов’язаний з антисемітизмом, що містить у собі антисемітизм; спрямований проти євреїв, ворожий до них.
2. Характерний для антисеміта, що виражає погляди або почуття антисеміта.
Словник Української Мови
1. Пов’язаний з антисемітизмом, що містить у собі антисемітизм; спрямований проти євреїв, ворожий до них.
2. Характерний для антисеміта, що виражає погляди або почуття антисеміта.
Жінка, яка є прихильницею антисемітизму — ворожого ставлення до євреїв як етнічної чи релігійної групи, що проявляється у упередженні, дискримінації, переслідуванні або насильстві.
1. Піддаватися антисептичній обробці, знезаражуватися за допомогою антисептичних засобів (про рани, тканини тощо).
2. Ставати антисептичним, набувати властивостей антисептика.
1. (у математиці, фізиці) Процес побудови антисиметричної функції або стану з довільної функції шляхом застосування оператора антисиметризації, який забезпечує зміну знаку функції при перестановці будь-якої пари її аргументів (наприклад, координат ідентичних частинок).
2. (у математиці) Результат такого процесу — отримана антисиметрична функція або величина.
1. (у математиці, логіці) Властивість бінарного відношення, за якої з одночасного виконання відношення між двома різними елементами x та y і відношення між y та x випливає, що x та y є тотожними; формально: якщо xRy та yRx, то x = y.
2. (у фізиці) Властивість фізичних величин або функцій, яка полягає в зміні знаку на протилежний при певних перетвореннях координат (наприклад, при інверсії, перестановці частинок тощо).
1. У давньогрецькій трагедії та хоровій ліриці — друга частина строфи, що виконувалася хором під час руху в протилежному напрямку порівняно з першою частиною (строфою), зазвичай зі збереженням метричної структури.
2. У риториці — стилістичний прийом, що полягає в повторенні слів або фраз у зворотному порядку для посилення виразу (наприклад, “Не треба, щоб життя боялося смерті, а треба, щоб смерть боялася життя”).
1. У давньогрецькій трагедії та хоровій ліриці — частина оди, що виконувалася хором під час руху в протилежному напрямку після строфи (зазвичай із однаковою метричною будовою).
2. У риториці — стилістичний прийом, що полягає у повторенні одного й того самого слова чи словосполучення, але у зворотному порядку (наприклад, “Не треба віку жити, а треба жити віку”).
1. Власна назва препарату для лікування та профілактики тромбозів, діючою речовиною якого є ацетилсаліцилова кислота; використовується як антиагрегант для зниження згортання крові.
2. (У переносному значенні) Засіб, який перешкоджає або гальмує якийсь активний процес, дію чи явище, аналогічно до того, як медичний препарат перешкоджає утворенню тромбів.
Антителехор — власна назва філософсько-теологічного поняття, запропонованого українським мислителем Левком Силенком, що позначає протилежність або заперечення “Телехору” — стану цілісного, гармонійного буття та божественного ладу; символ розпаду, хаосу, руйнування духовної єдності.
Антителехор — у вченні Левка Силенка (“Соборність” та інші праці) — негативний, деструктивний принцип у світі, що протистоїть творчому, соборному початку (Телехору) і проявляється в роз’єднанні, егоїзмі, матеріалізмі та духовній деградації.
1. У філософії та культурології — концепція, що протиставляє себе телехорії (від грец. “tele” — далеко, “choreo” — рухатися, поширюватися), тобто ідеї мимовільного, дистанційного поширення інформації, культурних кодів або впливів; критичний підхід до аналізу глобальних комунікаційних потоків, що підкреслює опір, локалізацію або обернені тенденції.
2. У мистецтві та літературі — художній прийом або напрям, спрямований на свідоме заперечення або деконструкцію механізмів масової, дистанційної передачі смислів; творча практика, що акцентує безпосередність, матеріальність або ізоляцію артефакту від швидкісних інформаційних середовищ.