антистрофа

[ɑntɪstrofɑ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Література) –

    У давньогрецькій трагедії та хоровій ліриці — друга частина строфи, що виконувалася хором під час руху в протилежному напрямку порівняно з першою частиною (строфою), зазвичай зі збереженням метричної структури.

  2. (Лінгвістика) –

    У риториці — стилістичний прийом, що полягає в повторенні слів або фраз у зворотному порядку для посилення виразу (наприклад, “Не треба, щоб життя боялося смерті, а треба, щоб смерть боялася життя”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. антистрофа, р. антистрофи, д. антистрофі, з. антистрофу, о. антистрофою, м. антистрофі, к. антистрофо

Більше записів